Євангельські слова, що розглядаються.

Христос Воскрес! :)

Ісус, покликавши їх (12 апостолів), каже їм: Ви знаєте, що ті, кого вважають володарями народів {язичників, примітки у фігурних дужках тут і далі – мої, в оригіналі етносів}, панують над ними {в оригіналі виявляють владу проти них, виконують володарювання проти, над ними}, а їхні вельможі {в оригіналі – влади, старші, правителі, князі тощо} гноблять їх {в оригіналі виявляють зверхність проти них, здійснюють зверхність над ними, понижують їх, принижують їх тощо}. Але не так буде між вами: якщо хтось між вами хоче бути великим, нехай буде вам слугою. І якщо хтось між вами хоче бути першим, нехай буде для всіх рабом. Адже й Син Людський не прийшов, щоб служили Йому, але щоби послужити і душу Свою віддати як викуп за багатьох (Марка 10:35-45).

В Євангелії від Івана: А коли {Ісус} помив їхні ноги і надів Свiй одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи Ви знаете, що Я зробив вам? Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. Отже, коли Я, Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному. Адже я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як я зробив вам. Знову й знову запевняю вас, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його. Якщо це знаете, то ви блаженні, коли це виконуєте (Івана 13).

Думки з приводу

У другому уривку Христос Сам дає приклад того, про що навчає в першому.

Але зараз подивимося на слова першого, на ширше значення у фігурних дужках. Проти {грецьке ката} входить в обидва слова, які описують поведінку не учнів Христових. Влада виявляється проти підвладних (справжніх чи уявних), а першість і старшинство – як зверхність проти і над. Це понижує, принижує та спрямоване проти менших. Влада, таким чином, виявляється синонімом насилля та гноблення, тиску для досягнення певного результату, вигоди, як штовхання та виштовхування, а першість – наругою над гідністю (явною чи прихованою, непомітною) – і все це – проти менших.

Якщо подивитися відкритим розумом і добрим серцем на друге місце, побачимо, що Христос, діючи як слуга, не перестає бути вчителем і старшим, Він Господь (Господар, Пан), Який служить як слуга з повним усвідомленням того. І нам заповідає. Тут дуже важливо, що таке Христове служіння (і наше в ідеалі) ніскільки не є відмовою від правди, але є проявом дарування: Христос дарує учням вмивання ніг, те, що робили слуги чи навіть раби, те, що зробив Христос, будучи Вчителем і Господом. І робить це не проти учнів, а для них, задля них. Це Христове дарування є життєдайним. І нам Він заповідає те ж. Якщо згадати твір Про моління про чашу, то можна побачити, подивившись на людину, що саме такою є здатність людини до виходу за свої межі, отже, до зростання та розвитку. Христове служіння, отже, не є відреченням від того, що маєш, ким є, але для нас є глибшим пізнанням водночас своєї значимості та свідомого дарування іншій людині.

Для життя у сім'ї це все особливо важливо.

І ще одна думка. Христос каже: I коли царство саме в собі поділиться, не зможе встояти те царство; і коли дім сам у собі поділиться, не зможе встояти той дім (Марка 3:20-30). Сім'я часто у ширшому значенні називається домом. Водночас про Євангеліє Христос каже, що життя має бути євангельським, навіть якщо рідні проти (перефразовуючи Його слова в різних місцях).

Дивіться також більше про тему за посиланням: Facebook сторінка автора