Це дуже цікаве питання.
Прочитаймо лірику якоїсь прекрасної пісні. Композитор, якщо є лірика, додає до тексту і його ритму музичні барви — зокрема гармонію та ритм. Музичний ритм не повторює повністю ритм тексту, але додає багатства йому.
Музичний ритм не є цілком непередбачуваним. Наступний біт, наступний звук у музичному ряді не може відбутися у цілком довільний момент часу. Зокрема цьому надзвичайно сприяють дискретний набір тривалостей нот та пауз, які найчастіше є степенями двійки — ціла нота, половинна, четевертинна, восьма, шістнадцята тощо, або більш різноманітними тривалостями, наприклад тріолями, квінтолями, септолями тощо. Це призводить до певної впорядкованості моментів нового звукоутворення, що робить музику більш впорядкованою, а не хаотичною в часовому вимірі.
Слухач певною мірою очікує звук у ті чи інші моменти. І далі йдеться про певну взаємодію очікування та музики. Очікування випереджають музику, але не завжди правильні.
Якщо ритм тексту дуже помітний і впізнаваний, то частіше всього музичний ритм має додати непередбачуваності, різноманітності, несподіваності. І навпаки, якщо слова і текст мають не такий виразний ритм, то музичний ритм має додати ритмічності, підсилити її, зробити більш передбачуваною.
Якщо цього правила не дотримуватися, то характер твору стає ритмічно особливішим і помітнішим саме ритмічно, ритм або його слабкість привертають більше уваги. Це може бути потрібним, а може і відволікати, може відповідати задуму, але може і порушувати його.
Це не є абсолютне правило, але скоріше традиція та загальна домовленість у сучасній музиці в широкому розумінні, включаючи класичні твори. Також це дозволяє передбачити, що в творах, де легше утворено мовний помітний ритм, музика частіше буде не з таким же чітким ритмом, а більш мінливим, і навпаки.
Це значною мірою також залежить від жанру, наприклад, танцювальна музика має посилений ритм, але в межах однієї композиції може бути більш помітно між частинами.
Також у кожному творі помітні наче флуктуації, тобто відхилення від усередненого
за певний проміжок часу значення.
Тому ритм наче розкиданий жменями по твору, утворюючи скупчення та розрідження
.
Це під час розвитку мелодії.
В інших частинах твору може бути зміна цього малюнку.
Але якщо твір особливий, то цей підхід часто не дотриманий…
Можлива також часткова схожість ритму на фрактальну структуру з кількома шарами.
Ось приблизно так виглядає ритм, коли ти не розумієш, чому він саме такий… А коли розумієш, чому, тоді він не виглядає… а просто є.
Тому просимо Святого Духа, Який наповнює ритмами творіння, дарувати добрий ритм усьому.