Цього тижня читалося про сотворення світу, а ось у суботу логічно читається про стосунки перших створінь (ангелів) та Сина Божого, загалом про Нього Самого.
1 вірш звучить дослівно багатьма частинами і багатьма способами (шляхами)…
— тобто тут також бачимо, що Писання пророків (і зокрема Мойсея) багато
-частинне
, тобто це підтверджує, що написане багатоплощинне і не може бути уніфіковане, зведене все під одну мірку
.
Євреям I, 3 — дослівно Сяйво (яке поширюється) слави і χαρακτηρ (похідне слово від гравера, яке означає точний відбиток, образ) Його (Отця) іпостасі
(тут не вживається в сучасному богословському розумінні, але сам богословський термін узятий з цього вірша, що вже говорить про його фундаментальність). Йдеться про те, щоб пояснити предвічність і несотвореність Сина Божого, оскільки Бог завжди є у славі, а точний відбиток має в Собі якості та риси, що і оригінал. У природі немає з чим порівняти, але можна мати певне уявлення, що досконалий вічний Образ Отця (Син) є таким же, як і Отець, в усьому, крім лише того, що власне відрізняє Сина від Отця.
А відрізняє іпостасна (яка є лише у Нього) властивість народження від Отця.
І далі цитати зі Старого Завіту ясно показують, що Син Божий є Богом, Господом, незрівнянно Вищим усього творіння і Творцем. Водночас слова про прийняття
Ним слави вказують на Втілення Сина Божого (згадайте, наприклад, Різдво та Вознесіння).
І у Царстві Божому, коли небо і земля проминуть
у їх сучасному стані, але Син Божий, Ісус Христос залишиться Тим же.
Субота виникла через (по причині, для) людину, а не людина через (по причині, для) суботу
. Можна робити добрі справи і в суботу
, — підсумок думки з іншого місця. Ці слова можна ще більше узагальнити — субота є знаком певної впорядкованості, готовості (тижня, як і сотворення світу був сьомий день), завершеності, але якщо щось виглядає вже завершеним, визначеним, впорядкованим, але це заважає чинити справжнє добро, виконувати Божу волю, спасати людей, то порядок не повинен стати вище, стати над
добром, над людиною, зрештою.
Для цього існує можливість вчинити добро, не змінюючи порядок, але також і існує можливість змінити порядок, якщо він встановлений людиною, а не Богом. Заповідь дана Богом, тому Христос її не скасовує (бо вона Його), але частіше йдеться про людські постанови, і їх цілком можна і часом треба змінювати, щоб чинити добро.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!