🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
2 Коринтян IV, 3, 6 — ‘ημων’ — ‘emon’ — нас
(наша).
2 Коринтян IV, 4 — ‘εικων’ — ‘eikon’ — образ
(звідси і слово ікона
).
Початок читання — про мотивацію апостолів (принаймні значну та значиму її частину) у праці. Також тут Павло неявно дає рецепт
, як не вигоряти
проповідникам Євангелія та Христа, як не втрачати бажання і наснаги, натхнення та спонуки до праці.
Подивімося уважно.
Перше — це пам’ять про Боже милосердя, виявлене у тому, що людина проповідує.
Далі йдеться про те, що заважає, що забирає сили
— таємний сором
(тобто якщо помилкове вчення, є нещирість, хибність), хитрість
(тобто намагання будувати проповідь на суто людських основах, зокрема хитрості, психологічних прийомах, приманках тощо), перекручування Божого Слова
(тобто викривлена передача отриманого від Бога), а також важлива складова для сили проповіді — явленням правди (істини) доручаємо себе кожному сумлінню людському перед Богом
— проповідь потребує довіри проповідника до слухачів, ввіряння себе їм у щирості, відкритості, істинності, правдивості, чесності, проповідь потребує безсторонності, тобто відкритості до всіх людей, поваги до людської гідності, проповідь має торкатися совісті, тобто розуміння добра і зла, зокрема на рівні почуттів, і має здійснюватися перед Богом
— так, наче проповідуєш Самому Богові про Нього Самого і про людей. Так, людина проповідує людям про Бога, але вона має також думати і в зворотньому напрямку — проповідувати так, наче проповідуєш Богові про Нього і про людей. Це останнє найбільше вказує на божественність проповіді.
Це виглядає дивним, але без останньої складової проповідь може бути більш-менш уподібнена різним іншим заняттям — наприклад, промові героя, чи лауреата премії. Може бути уподібнена розмові глибоко люблячих і близьких людей. Може бути уподібнена моральному глибокому усвідомленому вибору.
Але проповідь в ідеалі має бути такою, як і у випадку проповіді Богові про Нього Самого і про людей (і це найголовніша її відмінність від усього вищеназваного та подібного).
Наведу ще такий аргумент з психології. Відомо, що найкраще засвоюється та нова інформація, якій людина вчить когось іншого, пояснює комусь ще. Це найкращий з усіх можливих способів вивчити щось добре. Можна думати, що можна у такому випадку пояснювати те… Богові. Так, Бог знає усе, Він не потребує наших пояснень, але спробуйте пояснити Богові, Який знає усе, те, що вчите, якщо це щось добре (з усією значимістю та серйозно).
Далі Павло пише про те, що у християнстві немає таємного знання
, таємного вчення
, воно є відкритим, але людям може заважати прив’язаність до гріхів, яка тут названа богом цього віку
.
Павло згадує про служіння, про що писав більше за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Також Павло свідчить про світло благодаті Божої у серцях вірних — яка дає пізнавати Бога у Христі, через Христа.
Матфея XXIV, 19 — ‘γαστρι’ — ‘gastri’ — утробі, шлунку
. ‘ημεραις’ — ‘emerais’ — дням
(дні).
Матфея XXIV, 22 — ‘ημεραι’ — ‘emerai’ — дні
.
Дивіться за посиланням, а також цитованими там посиланнями:
10042023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!