Євреям IV, 16 — παρρησιας — яке означає свобода, відкритість, особливо в мовленні; впевненість, сміливість, відвертість, яке походить від поєднання слів, яке буквально означає все-висловленість, про-все-сказаність
.
Євреям V, 1 — від (з-поміж як джерела походження) людей понад (або для) людей поставлений для Божих речей
.
Євреям V, 6 — згідно чину (порядку, впорядкованості, з врахуванням наступних та попередніх, положення) Мелхиседека
— Мелхиседек — цар миру (дехто вважає, Єрусалиму) і буквально цар праведності
згідно книги Буття явився Авраамові після перемоги останнього над содомським та гоморрським князями та благословив його ім’ям Божим. Авраам віддав йому десяту частину здобичі як (вищому) священнику.
Фактично багатозначні слова, які означають, що Христос є смислом священства як такого.
А все разом — що Він є Сином Божим і досконалим Первосвящеником.
Марка VIII, 34 — нехай візьме
— більш точно дослівно — нехай підніме (вище, вгору)
.
Важлива деталь, яку опускають переклади (можливо, в надії, що і так буде зрозуміло). Хрест потрібно підняти вгору
, тобто не просто прийняти як свій
, але але зробити вищим за себе, тобто йдеться і про висоту праці, подвигу, і про знамено перемоги
, і про служіння. Хрест має не тільки бути сам піднятим угору, він і за собою має піднімати людину. Але якщо розуміти хрест лише як труднощі без Ісуса Христа, без Розіп’ятого
, то труднощі не піднімають людину. Лише з вірою у Христа можна дійсно розуміти хрест як те, що людину піднімає.
Марка VIII, 35-36 — душа
(ψυχη) — також, як відомо у Писанні, і синонім життя.
користь
— допомога, перевага, надбання, здобуток. увесь світ
— у різних значеннях увесь, повністю, цілком
.
Марка VIII, 37 — взамін, замість
— більш точно на заміну, як заміну, для обміну на, як вартість придбання, покупки, викупу
— тобто немає у людини змоги у той чи інший спосіб обміняти
світ на душу
, немає змоги світом викупити її
, світом спасти душу
. Такою є природа речей.
Слова Марка IX, 1 — стосуються безпосередньо наступного за ними Преображення Господнього, яке згідно з Євангеліями мало місце за певний час до Страждань Ісуса, чому хронологічно було б доречним святкувати це свято у Великий піст, але і у ширшому значенні — за визнанням Христа часто Господь благоволить дарувати і славу самій людині через її участь у Царстві Божому вже зараз.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!