Два з Євангельія читалося уривки підряд — про чудесний податок на храм, наслідування та поставлення дитини за приклад для величі.
Здатністю своєю дитина за приклад поставлена до навчання, оновлення, преображення, а також смирення. Без цього неможливо увійти (тобто свідомо ще у цьому житті поєднатися з Богом) в Царство Боже.
Щодо дидрахми — податку на храм — це місце лише у Матфея. Петро як законослухняний галилеянин певний, що Христос дасть податок на храм, як Він це робив і раніше. Тому відповідає завчасно Так
. Запитання Ісуса звернене до Петра, а також діалог той — вони важливі для політики. Це єдине місце, де Христос навчає, що є що змінювати у політиці та державному устрої. Без нього з текстів Нового Завіту могло скластися враження, що Господь не цікавився прямими реформами політичної та фінансової сфери держави. Але, як бачимо, цікавився. Проте говорить лише з Петром, тим, кого питання влади безумовно цікавили. З усього можна зробити висновок, що Господь радить реформами тим займатися християнам, у цій галузі справді які зацікавлені. Водночас бути дозволяє і консервативними. Тобто Христос має широкі, але всемудрі політичні погляди, орієнтовані на свободу. При цьому потрібно керуватися не певною ідеєю лише, але і найперше суспільним та особистим благом.