Історію жертвоприношення Ісаака, дай, Боже, будемо невдовзі розбирати у будній день, а зараз зупинюся на самій клятві Самим Собою
. Тут, на мою думку, Сам Собою
— це таємничо означає, що Бог, Який клянеться, Сам принесе Жертву, подібно до прообразу Ісаака. Отець послав Сина, а також і Дух разом з Ними, Син Сам приніс Себе у Жертву і Сам прийняв її разом з Отцем і Святим Духом. Тобто це сказано приховано про те, що Христос є Богом, і що Він є Жертвою за наші гріхи задля нашого спасіння. А слова ці стосуються у Трійці Святій Єдиного Бога.
Павло про це не говорить, а говорить про те, що таким чином слово Боже вірне і неоманливе.
А далі він говорить про надію. Надією у справжньому сенсі є Сам Христос.
Це місце можна вважати одним з найпромовистіших свідчень Старого Завіту про те, Ким є Ісус Христос (а також і Нового).
Євреям VI, 18 — також знову вжито слово παρακλησιν — ισχυραν παρακλησιν — тобто міцну втіху, заохочення, підбадьорення
, англійською strong encouragement.
Писав коротко про те раніше, у дописі за посиланням від 6 серпня 2022 р.:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Цитую щодо паралельного місця у Матфея. Батько не мав віри, але у відчаї звернуся до Ісуса. І таке звернення як щире та сердечне Господь не відкинув, але і докорив батькові. Часто в житті ми отримуємо від Бога добро, але разом отримуємо і докір. Не треба нехтувати обома, бо Бог премудро знає краще від нас. Зупинюся тут на самому докорі. "Невірним” називається, бо не вірив, (паралельне місце у Матфея додає ще "розбещеним" — бо був у гріхах. Коли немає віри, то легко настає розбещення, люди легко піддаються тим чи іншим гріхам). І це для всіх пересторога, навіть для тих, хто має успіх у справі праці задля спасіння. Бо ми часто отримуємо милість Божу, хоча у вимогливості її не отримали б. Тому Христове милосердя усім дає надію, усіх кличе до навернення та покаяння
.
Слова батька показують, що він має неміч у вірі, тобто суміш віри з невір'ям
, але через звернення сердечне з любов'ю до сина до Ісуса, через смирення та інші чесноти — отримує те, що просить (фактично, Сам Ісус виявляє бажання дарувати йму віру через зцілення).
Тут також Господь відкриває особливе значення молитви (і деякі рукописи додають сюди і піст) — вона може бути духовною зброєю проти лукавого, краща, дієвіша, ніж якась інша. Це ще одне заохочення до молитви та посту.
Ще додам, оскільки сьогодні День хворих на епілепсію, що стан хлопця схожий за симптомами на це захворювання своїми приступами. Але потрібно розуміти, що одержимість злим духом та хвороба (навіть психічна) — не одне і те ж, має різне лікування. У першому випадку потрібно вигнати злого духа, а в другому — Боже зцілення (на жаль, сучасна медицина не вміє повністю успішно лікувати епілепсію, і не має справді дієвих засобів виганяти злих духів, та і не займається останнім).
Згодом Ісус відкриває, що Його чекає в Єрусалимі, але учні не розуміли, бо трималися власних уявлень про Месію-Царя Ізраїля.
Дивіться пояснення складного місця за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Початок Нагірної проповіді у Матфея (більш детальний, оскільки на честь преподобного Іоана Ліствичника, який детально описав драбиину сходження в чеснотах до Бога), 9 заповідей блаженств.
На них є багато гарних тлумачень та пояснень, зокрема короткі є за посиланням:
https://parafia.org.ua/biblioteka/hrystyyanstvo-virovchennya-ta-tradytsiji/zakon-bozhyj/chastyna-tretya-svyaschenna-istoriya-staroho-ta-novoho-zavitu/#toc--24
Доречно також сьогодні згадати, що заповіді утворюють також певну драбину, наступні передбачають осягнення попередніх. Наприклад, щоб мати чисте серце, потрібно мати духовну убогість та лагідність, бажати праведності та бути милосердними. А щоб його очистити, потрібно каятися та йти шляхом покаяння.
Також, на мою думку, умовно 9 заповідей можна поділити на три групи по три заповіді (подібно, як діляться 9 відомих ангельських чинів на 3 лики). Тоді перші 3 найбільше відповідають покаянню та очищенню, наступні 3 — благочестю, а останні 3 — християнській славі.
Ще хочу сказати, що українською мовою слово πραεις
(3-тя заповідь), як відомо, не має цілком задовільного і точного відповідника. Святий Іоан Ліствичник у Ліствиці
пояснює її так, що це здатність і чеснота не дратуватися самому, і не дратувати зухвалістю інших. Таким чином, вона дуже споріднена з негнівливістю та незлобивістю.
На мою думку, сучасною українською мовою є сенс перекласти як людяні
. Блаженні людяні, бо вони успадкують землю
, враховуючи той факт, що Господь казав навчитися від Нього найперше саме цій чесноті та смиренню.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!