Дар — це чиєсь стає чиїмось ще.
Дар — ти себе комусь відкрив.
І те, що є у тебе, вже не тільки твоє.
Стосунки справжні — завжди самовіддача, завжди дар.
Щоб бачити когось, свій погляд слід подарувати;
щоб когось чути, слід мовчати;
щоб бути разом, себе слід дарувати, іншого приймати.
Хтось подарує радість, хтось — зітхання;
хтось подарує погляд, хтось — мовчання;
хтось подарує теплоту і розуміння, хтось — мудрість і терпіння;
хтось тишу подарує, і хтось дарує їжу;
хтось подарує смуток, хтось — відвагу;
хтось прощення дарує, хтось дарує славу;
хтось сонце подарує, хтось — віконце;
хтось молодість дарує, хтось дарує старість;

…
Усі ми щось даруємо.
Життя — це дар.
Дай, Боже, нам дари благі приносить,
За все щоб дякувати і хвалу підносить.

Ти, Господи, жертви не хочеш, милості прагнеш, плодів подяки.