Якщо брат твій згрішить проти тебе… — роздуми над заповіддю Олександра Жабенка 05.08.2010 о 14:56 А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата. А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник! (Євангеліє від Матвія 18: 15-17)

О, якби ми виконували всі цю заповідь! Якими б були тоді християни!

1. Сміливими та мужніми, бо потрібно мати волю, щоб говорити правду в обличчя;
2. добрими та люблячими по-справжньому, бо якщо не так, якби не вивляли любов і прощення, то гірко було б жити серед докорів, нехай навіть коротких;
3. терпеливими, щоб прощати і любити один одного;
4. миролюбними, бо не носили б злобу в собі;
5. не було б самотнього, тому що люди були б разом у багатьох речах і спільні в думках;
6. не було б полишених, бо звернувшись до братів, можна було б знайти підтримку;
7. не було б гордих і пихатих, бо хто б з братів пішов би з ними у справі;
8. була б єдність серед братів, бо спільність у справі була б;
9. були б мудрішими, бо вміли розуміти та прощати інших;
10. були б розсудливими та виваженими, бо вміли розрізняти, коли варто говорити про гріх з братом чи сестрою, а коли досить і погляду;
11. були б смиренними, бо могли б відрізнити суттєве від неважливого;
12. були б правдивими і не були б підступними;
13. менше веселилися бездумно, але більше раділи б разом у єдності та братерстві…

О, цей перелік можна було б продовжувати ще і ще… Нехай він здається утопічним, але кожен крок до цього ̶ хіба не добрий? І цього не бачимо.

1. Люди схильні мовчати і носити образи в собі.
2. Свої підозри приховувати,
3. не довіряти один одному,
4. говорити так, щоб не образити, а не прямо і правдиво…
5. І ще багато чого.

Так, потрібно іноді мовчання… Але справжнє мовчання без осуджуючих помислів і помсти. Так, мовчання, але коли все зрозуміло… Так, мовчання, коли не слід говорити, щоб не засмучувати інших… А в інших випадках серед рівних братів і сестер — хіба не краща заповідь Христова? Чому її не дбають виконувати? А коли говорити не слід? Коли грішать старші — не завжди можна їм про це прямо сказати. Коли грішить коханий чи кохана — тоді не завжди прямо про це можна сказати. Серед близьких стосунків — так, не все можна прямо сказати, особливо серед недосконалих людей. Але потрібно розуміти, що слід рухатися до заповіді правди з любов'ю. Щодо прощення ще дивіться:
https://www.theology.at.ua/publ/1-1-0-6
Олександр Жабенко написав 05.08.2010 о 15:08: Якщо важко починати з усіма, можна спробувати хоча б, домовившись виконувати цю заповідь з однією людиною.

Джерело: http://www.vkontakte.ru/note13204496_10029288

Дивись також: Не старайся бути кращим! Будь справжнім та істинним!