Луки 17: 20-37
Матф. 22:1-14
Отже, що бачимо з цих слів? Бачите що буде перед Пришестям Христа: спершу люди будуть (або вже були) на полях (аграрне суспільство), потім — на торговищах (капіталістичне та інформаційне суспільство), а потім вони насміхатимуться з рабів Божих (хапатимуть та вбиватимуть їх), кажучи: от усе залишається, як від початку світу, де ж кінець ваш?
, як пише Апостол. І тоді прийде Господь.
В останні дні ж буде скорбота велика, якої не було від створення світу
, і якби не скоротилися ті дні, не врятувалася б жодна плоть
, але заради обраних скоротяться ті дні
…
За всяке слово дадуть люди відповідь у день суду
, за словом Господнім. Але ж ми, люди, ще не навчилися так цінувати слова… Суд же буде тоді, коли явними стануть справи темряви, тобто коли люди бачитимуть цінність кожного слова, кожного вчинку, кожної краплі води, кожного ресурсу, кожної хвилини… Коли явним стане те, чому потрібен аскетизм, чому бідністю своєю апостоли збагатили всіх
… До того часу суд не настане, бо не збулося все…
І шукатимуть люди хоча б один день Сина Людського, і не знайдуть… Бачите, навіть не Самого Христа, навіть не спасіння шукатимуть, але хоча б один день, хоча б щось схоже на Євангельські події, і не бачитимуть та не знаходитимуть, бо збайдужіють…
І тоді прийде Господь у славі. І якби хоч хтось засумнівався, що це Господь, значить, це не Він прийшов… Але коли прийде Христос у славі, тоді всі пізнають — і мертві, і живі — і ніхто не матиме сумнівів, бо як блискавка буде Син у славі…
Отже, будемо молитися, щоб уникнути всього того, що повинно бути перед Сином Людським, але й жадатимемо: прийди, Господи Ісусе, слідуючи за Премудрим Богом, Котрий довготерпить заради нашого покаяння, Йому ж слава і подяка Отцю, і Сину, і Святому Духові навіки віків. Амінь.