Апостоли дивилися на Христа і навчалися від Нього. Те, чому навчилися, вони передали Церкві. Це називається Переданням. Отож, як навчитися смиренню від Христа, Який говорить: Навчіться від Мене, бо Я тихий і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим” (Матфея 11).

Сучасні люди погано розуміють, що таке смирення, і тому і навчатися йому не люблять. Але кожен, хто хоче мати мир, жити з Богом у Христі, має вчитися смиренню. Як же навчатися смиренню і що ж таке смирення? Коротко про це і написаний цей твір.

Розум, серце, душа смиренної людини — у руках Христа. І це не просто образний вислів. Він навчає нас смиренню.

Ось, Христос кладе руки на теслярські інструменти як син теслі — і смиренниа людина покладає серце і розум на руки Христа, разом з Христом кладе в руках Його розум, і серце, і усю душу, і тіло на теслярські інструменти”, мирно і спокійно працює з Христом, обробляє деревину, вчиться бути з Христом.

Ось, Христос помазує очі сліпому руками — і той потім прозріває, так і смиренна людина серцем і розумом припадає до очей ближнього, лагідно торкається” розумом і серцем душі ближнього свого, не бігає” розумом туди і сюди, але торкається”, щоб бачити і Христа і ближнього.

Ось, Христос кладе руки на дітей і благословляє їх — і ми маємо серцем і розумом бути в руках Христових з Ним, бути з дітьми, на яких Він кладе руки, щоб наслідувати благословення. Не відштовхувати один одного, а покладатися на Нього.

Ось, Христу пробивають руки цвяхами на Голгофі — і вірним серце і душу проймає меч скорбот, але воскресне Христос і втечуть скорботи від радості.

Ось, Симеон приймає Немовля-Ісуса на руки, і ми маємо триматися Христа. Ось, Фома торкається пальцями до слідів ран Воскреслого і смиряється перед Христом з вірою.

Ось Христос возноситься на небеса і руками благословляє і небесних і земних — і смиренна людина з рук Христа отримує благословення.

Тут і в багатьох інших діях Христа бачимо, як ті, хто в руках Христа, стають смиренними.

Нехай кожен думає про себе смиренно, у міру, як дав Бог”, — говорить апостол Павло. Смирення в руки Христа — золота міра смирення.

Благословляють, поклавши руки, щоб розум, серце, душа і тіло були смиренні, були в руках Христа, як руки Його торкаються цієї людини. Благословляє руками, щоб Христос рукою благословив, благословенний руками, щоб і був благословенний Христом. Так тут і той, хто благословляє, і той, кого благословляють, смиряються в руках Христа.

Навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем смиренний, і знайдете спокій душам вашим”, — говорить Христос.

Ось, на Тайній Вечері Христос руками умиває ноги учням, навчаючи цим їх смиренню.

Так розум, серце, душа та навіть і тіло мають спокій в руках Христа, щоб навчатися смиренню від Нього.

Ось, може, вороги навколо, але розум і серце нехай будуть смиренні, нехай будуть в руках Христа.

Чи, може, потрібно їсти — нехай їсть з рук Христа смиренно.

Чи ще щось — нехай буде усе в руках Христа, з Його рук. І так навчаються смиренню.

Але слід пам'ятати, що не потрібно собі уявляти усе в руках Христа. Не потрібно малювати в своїй уяві образ рук чи щось подібне, але слід вірою знати це і ходити, жити цим. Як апостол Павло говорить: Ми живемо вірою, а не баченням (видінням)”, — і — Праведний житиме вірою”. Ось молиться людина — нехай же розум її не літає десь, не переходить з місця на місце, а нехай буде в руках Христа, смиренно в них перебуває. Не потрібно уявляти руки, але слід у них бути смиренно.

Смиріться під руку Божу — і Він піднесе вас”, — говорить пророк. Він Вседержитель, і руки Його — руки Божі, руки Людини, руки Христа. Вони пробиті за нас цвяхами, але на хресті розпростерті, щоб обійняти увесь світ, як говорить Церква. Нехай кожен буде в руках Воскреслого Христа, щоб і Він був з усіма.

Руки Христа подають благодать. Вони схожі на руки гончара, який м'яко формує глину. Отже, смиренна людина перебуває серцем, розумом і душею у руках Христа, ось тут і зараз. Потрібно їй працювати — вона працює, потрібно відпочивати — і вона відпочиває смиренно. І так навчається людина смиренню у Христі.

Отже, бачимо, що смиренна людина — це людина в руках Христа. І цій чесноті слід навчатися.

Джерело:

Луки 7: 36‑50: А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі. І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла, і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила… Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця! І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю. І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят. Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його? Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво. І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм. Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно. Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила… Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи! А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи? А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі! Будемо, отже, навчатися смиренню від рук Христа, від Нього Самого!

Таким чином написав словесний образ смирення. Так можна бачити, чому смирення таке важливе у житті кожного. а крім того, можна бачити і як навчитися смиренню.