У православному Переданні є думка, що лукавий не знає думок людей. Водночас у творі Про силу людини говориться, що людина по природі не має особливої, надприродної сили. Отже, якщо щось особливе відбувається, і це не дія Божа, не справжнє чудо, то це відбувається з попущення Божого дією лукавого. Іншими словами це від лукавого і не можна тому довіряти. Але можуть заперечити: а як же телепатія та подібне? Як лукавий, не знаючи думок, може повідомляти екстрасенсу чи телепату думки та наміри іншої людини?

Тут потрібно зупинитися на темі молитви. Ангели не чують наші думки, поки вони не звернені до них. Якщо звернути розум до Ангела-Охоронця, то він почує таке звернення. Молитва -— це піднесення розуму і серця (чи усієї душі та усього тіла) до Бога, до святих. І Бог усе знає, а святі чують звернення до них по волі Божій. Тим не менше, часто і лукавий може чути піднесення розуму і серця. І тоді він же ж і може повідомити екстрасенсу чи телепату, про що йдеться. Лукавий не знає думок і серця людини, поки вони не звернені до... Водночас він же може вкладати і помисли, спокушаючи людину. На цих двох явищах часто і засновані так звані надзвичайні здібності людини. Не йдеться про абсолютно усі випадки, адже є і дари від Бога. Але вони, як уже писалося у творі Про силу людини, відрізняються від дій лукавого. Господи, помилуй нас імені Твого заради, бо ми надіємося на Тебе!