🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
Филип’ян I, 2 — ‘ημων’ — ‘emon’ — нас
(нашого).
Филип’ян I, 5, 6 — ‘ημερας’ — ‘emeras’ — дня
.
Филип’ян I, 7 — ‘εμοι’ — ‘emoi’ — мені
.
Початок читання Послання апостола Павла до филип’ян. Ця громада була опорою для проповіді Павла у Європі, у Греції, і Павло пише листа не з приводу якихось труднощів для них, а для спільності та ділення радістю та заохочення.
Починається лист, як це характерно для апостольських послань, з вітання та похвали. Також тут же подяка Богові та филип’янам за їх підтримку в усьому і висловлення віри у те, що вони добре прямуватимуть шляхом життя у Христі.
Писав дещо раніше, але маю також і уточнити написане там, тому цитую: Симон був благочестивий і розумний фарисей, який виконував Закон з дитинства, але у Христа не вірив, можливо, навіть хотів Його випробувати
.
Зверну увагу, що видиме переставлення місцями Ісусом Христом прощення та любові може мати інше пояснення. Ісус розмовляє з Симоном з позиції… самого Симона. А точніше розумної людини, яка може стояти перед таким же питанням, що і Симон. Ісус при цьому також і дає на це питання відповідь.
Симон (інша розумна людина на його місці) побачив спочатку прощення Ісуса, а тоді — після слів Ісуса про любов, побачив і саму любов. У його очах (в очах іншої розумної людини) прощено
— чому? — бо полюбила
. Тобто прощення передує любові за логікою бачення, за порядком усвідомлення. Але це не означає, що жінка спочатку була прощена Ісусом, а тоді полюбила.
Але можна міркувати і з іншої точки зору, що так, дійсно, Ісус простив жінку ще до того, як вона Його полюбила, бо Він дав їй благодать як Бог-Серцезнавець, щоб вона полюбила Його. Можна попереднє речення більш розлого пояснити так: Бог любив ту жінку? Так, як Своє творіння, як істоту, сотворену бути Божою донькою. Він зі Своєї любові покликав її благодаттю до покаяння, до навернення, до любові до Ісуса Христа. Жінка послухалася? Так. Вона полюбила? Так. Отже, до Божої любові додалася її любов, а можна ще сказати і так, що вона увійшла у любов Божу своєю любов’ю, своїм покаянням. Велика та любов? Так. Тому і Бог зі Своєї любові через участь жінки у любові простив її гріхи.
Чи простив гріхи Ісус Симонові? Про це не сказано прямо. Але видно, що Ісус відвідав його, навчив його. І ще видно, що прощення може бути важливіше за навчання.
Також ще зупинюся на іншому.
Симон спокушався з того, що грішна у минулому жінка торкалася Ісуса так, наче вона може його зваблювати. А Ісус цим не спокушався. Чому? Бог дивиться на серце людини, а жінка не мала у серці намірів звабити Ісуса. Тому Він не зважає на її минуле, але дивиться на її серце. Якщо ж гіпотетично уявити, що жінка у серці мала б намір таки звабити Ісуса, чи діяв би Ісус аналогічно? З усього, що ми знаємо, Він би не давав жінці Себе спокушати, якщо на це не було б Божого попущення (наприклад, на спокушування дияволом у пустелі було Боже попущення, поки Ісус не переміг усі спокуси, а на дії Петра — Господь не хотів допускати йому думати таким чином, як той намагався Ісуса переконати відмовитися від наміру йти на страждання в Єрусалим).
Апостолу Якову Алфеєвому:
Про часте читання з Апостола дивіться за посиланням:
06102023.html
Про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
24062023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!