Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
☀️
Слава Ісусу Христу!

(1 Коринтян XIV, 20-25)
1 Коринтян XIV, 21 — 'ἐν τῷ νόμῳ' - 'en to nomo' - у Законі. 'ἐν ἑτερογλώσσοις καὶ ἐν χείλεσιν ἑτέρων' - 'en heteroglossis kai en kheilesin heteron' - в інших мовах і в інших устах; іншими мовами й іншими устами. Можливі обидва варіанти перекладу, хоча другий більш безпосередній і тому є доречнішим, адже йдеться про бажання Бога бути почутим людьми задля їх спасіння та життя вічного.

1 Коринтян XIV, 22 — 'εἰς σημεῖόν' - 'eis semeion' - у знак; для знаку; на знак. Прийменник 'eis' вказує тут на мету: для чого.

1 Коринтян XIV, 24 — 'ὑπὸ πάντων' - 'hypo panton' - під усіма; через усіх. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і означає, що суд і докори наче приходять, стають частиною життя людини через інших людей. Особливість сприйняття людиною.

1 Коринтян XIV, 25 — 'ἐν ὑμῖν' - 'en ymin' - у вас.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30092023.html

(Луки VII, 1-10)
Луки VII, 1 — 'εἰς τὰς ἀκοὰς' - 'eis tas akoas' - у слухання; для слухання. Вказує на те, для чого Христос говорив. 'εἰς Καφαρναούμ' - 'eis Kapharnaoum' - у Капернаум.

Луки VII, 6 — 'ὑπὸ τὴν στέγην' - 'hypo ten stegen' - під стріху; під дах. Тут прийменник 'hypo' з аккузативом.

Луки VII, 8 — 'ὑπὸ ἐξουσίαν' - 'hypo exousian' - під владою. 'ὑπ’ ἐμαυτὸν' - 'hyp emauton' - піді мною самим. Тут прийменник 'hypo' з аккузативом. Писав раніше щодо паралельного місця у Матфея:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21072024.html
Аккузатив з прийменником '(h)ypo' або його формою перед голосним '(h)yp', що вказує тут на підпорядкованість, а більш точно в контексті слів сотника — на певну функціональну узгодженість незалежно від бажань. Поясню останнє твердження детальніше. Сотник під владою — означає, що він виконує частину функцій влади, зокрема захист і контроль, водночас вищі сенси людського існування, наприклад, свобода, тут не розкриваються. Так само і стосовно воїнів сотника — вони виконують його накази, здійснюючи певною мірою його функції, вищі смисли існування людей тут також не показуються. Саме це і є причиною смирення сотника. Фактично, він має на увазі, що визнає честь прийняти Ісуса до себе, і визнає, що його життя не проходить у вищих смислах людського існування. А Ісус в його очах є Тим, Хто прийшов заради них.

Луки VII, 9 — 'ἐν τῷ Ἰσραὴλ' - 'en to Israel' - в Ізраїлі.

Луки VII, 10 — 'εἰς τὸν οἶκον' - 'eis ton oikon' - у дім.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21102023.html

За упокій (читання Димитрівської поминальної суботи):
(1 Солунян IV, 13-17; Іоана V, 24-30)
Більше про ці читання дивіться за першим посиланням та цитованими там іншими, а також за другим:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21102023.html
https://www.instagram.com/p/C6-_Q1KsEiR/

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!