🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
1 Коринтян VII, 36 — ‘υπερακμος’ — ‘hyperakmos’ — ‘hyper’ + ‘akme’ — пройшла цвіт (цвітіння) молодості, зрілого віку
.
1 Коринтян VII, 40 — ‘εμην’ — ‘emen’ — моєї
(думки).
Продовження попередніх читань, про одне з яких дивіться за посиланням:
20072023.html
Дві частини, перша з яких — про одруження дів, та про вдів (загалом про стан тих, які зараз не одружені), а друга — про ідолослужіння та вживання ідолослужбової їжі.
Стосовно першої частини загалом пояснено за посиланням вище. А конкретно Павло ставить чисте дівство вище одруження без пояснень. Якщо зважати на пояснення за посиланням вище, то це його досвід. Але для інших людей може бути інакше. Якщо дивитися не на досвід апостола Павла, то у дівства є лише одна дійсно суттєва перевага над одруженням — дівство більше схоже на стан майбутнього віку, після воскресіння. Сам Христос каже, що після Воскресіння не одружуються і не виходять заміж, але подібні ангелам на небі
. Але це не означає, що шлюб чимось дійсно поступається дівству, але це тому, що у блаженному воскресінні у шлюбі як такому немає потреби (це одна з тайн майбутнього віку). Це також ясно видно з того, що Божа Матір була водночас Дівою й Одруженою (як називають її піснеспіви, Невіста Неневісная
, тобто Наречена, яка не є такою як наречені
), а Христу не було потреби одружуватися, хоча Церква таємничо названа Його Нареченою, а Він — Нареченим. Тим не менше, спасительні й освячуючі Божі дії, зокрема у Таїнстві Шлюбу, а також і любов спасенних подружніх пар в особливий спосіб зберігаються й у вічності, бо ніколи любов не перестає
.
Також потрібно згадати про місце Матфея XIX, 1-12. Про нього буде окреме читання, тоді, дай Боже, писатиму детальніше. Але зупинюся на слові вміщає
та його формах та похідних, які кілька разів вживаються у цьому місці. В оригіналі грецькою слово буквально означає приготувати кімнату
, тобто дати місце, прийняти
. Якщо згадати, як говориться про серце у контексті вірності, також як певний простір
, а також те, що є дівство заради Царства Божого
, то стає ясним те, що тут Христос каже у такій формі про ступінь присвяченості людини Царству Божому. Якщо порівняти зі стосунками людей, то до коханої людини природним є бажання бути ближчим. Так і тут — якщо людина любить Бога, то хоче наближатися до Його Царства, а отже, надавати перевагу та значення і тому, що з ним пов’язане — зокрема оскільки дівство більше схоже на стан майбутнього віку, то така людина хоче бути неодруженою у чистоті більше, ніж одружитися.
Також зазначу, що вдова чи вдівець можуть одружитися вдруге — лишень би у Господі. Але краще залишитися без другого одруження (думаю, з огляду на таємницю серця та все вищесказане).
Стосовно другої частини — Павло говорить про різних людей і його міркування будуються таким чином, щоб знайти прийнятне рішення для всіх з огляду на бачення усіх. Це надскладне завдання, але Павлу Божою милістю вдається це зробити.
Опис зцілень, які Господь чинив для багатьох, також реакція людей і прослава Бога.
Коротке читання, але якщо його опустити, то можна опустити вагому складову діяльності Ісуса.
В іншому місці Христос згадуватиме ці та подібні зцілення як знак Свого месіанства, зокрема перед учнями Іоана Хрестителя, які саме у Божій дії та силі шукали Месію.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!