My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
☀️
Слава Ісусу Христу!

(Римлян XIV, 9-18 )
Римлян XIV, 9 — 'εἰς τοῦτο' - 'eis touto' - для того.

Римлян XIV, 12 — 'ἡμῶν' - 'emon' - нас.

Римлян XIV, 14 — 'οὐδὲν κοινὸν δι’ ἑαυτοῦ' - 'ouden koinon di eautou' - немає нічого нечистого самого у собі. Тобто нечистість є не характеристикою власне природи чи творіння, але сумління людини стосовно чогось.

Римлян XIV, 15 — 'ὑπὲρ οὗ' - 'hyper ou' - за (заради) кого.

Римлян XIV, 17 — 'ἐν πνεύματι ἁγίῳ' - 'en pneumati agio' - у Дусі Святому. Тут підкреслено, що Дух Святий наповнює спасенне творіння і Він дарує із цим усе інше, що тут назване, також і неназване.

Римлян XIV, 18 — 'ἐν τούτῳ δουλεύων' - 'en touto douleuon' - у цьому служить. Тут за смислом може бути і цим служить, але у цьому є кращим перекладом, який несе додатковий смисл. Справа у тому, що служить вказує на спрямування серця, особистості, на те, що людина робить свого для Христа. Якщо сказати цим служить, то вийде, що принаймні дари Святого Духа, а то навіть і Він Сам стають способом служіння людини, тобто людина наче привласнює Божий дар собі. Це, звичайно, неправильне розуміння стосунків людини і Бога. А у цьому не має значення привласнення дарів Святого Духа і Його Самого, але вказує на рушійну силу і укріплення, Хто і що спонукає і утверджує людину у цьому служінні Христу. Це останнє безумовно ближче до смислу слів апостола Павла. Може, хтось захоче заперечити, що людина співдіє Богові у творенні миру, праведності та святому житті та подібне. Але самі дари походять від Бога, зокрема людина не може своїми силами осягнути Царство Боже, це завжди Божий дар. Тому все ж нелогічним є думати, що тут мається на увазі цим служить, оскільки це якраз вказувало б на те, що людина осягає Царство Боже своїми силами, а не отримує його як Божий дар.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04072023.html

(Матфея XII, 14-16, 22-30)
Матфея XII, 24 — 'μὴ ἐν τῷ Βεελζεβοὺλ' - 'me en to Beelzeboul' - не Веельзевулом. Тут навпаки до вищенаписаного щодо Римлян XIV, 18 — доречніше вжити орудний відмінок, тобто ким? чим?. Людині, яка діє разом з бісами, необов'язково бути власне у одному з них, бути одержимою ним, хоча це також можливе. Ісус не діє з бісами, про що Він говорить тут же, поборюючи це звинувачення.

Матфея XII, 27 — 'ἐν Βεελζεβοὺλ' - 'en Beelzeboul' - Веельзевулом — дивіться вище. 'ἐν τίνι' - 'en tini' - ким.

Матфея XII, 28 — 'ἐν πνεύματι θεοῦ' - 'en pneumati theou' - у Дусі Святому або Духом Святим. Більшість перекладів дають другий варіант. Вибір впливає на розуміння, оскільки у першому випадку Ісус каже про Свою людську природу, порівнюючи з дітьми фарисеїв, які також є людьми. Людська природа Ісуса обожена, сповнена Святого Духа, чому Ісус має також ім'я Христос, тобто Помазанник. На противагу до синів фарисеїв, які неясно ким і як виганяють бісів, Ісус може з точки зору богослов'я виганяти бісів, діючи зокрема Своєю людською природою (а вона обов'язково так чи інакше бере участь у Його дії як Бога згідно догмату VI Вселенського собору), хоча тоді власне джерелом сили і влади є Дух Святий. Також тут у цьому випадку потрібно пам'ятати, що людська природа Ісуса нероздільно поєднана з Божою в єдиній Іпостасі Втіленого Сина Божого, тому вона діє відповідно, знаючи, як кажуть отці, що вона є людською природою Сина Божого, якому усе підкорюється як Богу. З іншого боку, цілком логічним є і другий варіант перекладу, який більше стосується Божої природи Ісуса, бо підкреслює Його Боже достоїнство. Порівняння з паралельним місцем у Луки (Луки XI, 20), де вжито вислів перстом Божим (тобто пальцем Божим) вказує скоріше на другий варіант, ніж на перший, бо складно мислити людську природу Ісуса у персті Божому. Враховуючи сказане, також і я схильний думати, що другий варіант тут доречніший.

Матфея XII, 29 — 'εἰς τὴν οἰκίαν' - 'eis ten oikian' - у (всередину) дім.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04072023.html

Богородиці на честь Її Почаївської ікони:
(Євреям IX, 1-7; Луки X, 38-42, XI, 27-28 )
Про ці часті читання у Богородичні свята дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01042023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел