🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
1 Коринтян IX, 15 — ‘εμοι’ — ‘emoi’ — (для) мене
(буквально у мені
).
Павло пише про проповідників Євангелія, які повністю себе присвятили цій справі, фактично ввіривши себе у руки Божі, руки Христові. І Господь в особливий спосіб піклується про таких, зокрема через заповідь. Сам же Павло, хоча і міг покладатися на цю заповідь, але цього не робив, щоб не ставити якихось додаткових перепон для проповіді та прийняття Христа з боку тих, хто мав би тоді піклуватися про Павла. Це була його особиста позиція, але і своєрідна ревність яку він цінував.
Також тут він розрізняє проповідування Євангелія добровільне та неохоче. Проповідування Євангелія назване нагородою для тих, хто робить це охоче, бо це можливість повністю присвятити себе улюбленій і благословенній справі; а обов’язком назване для тих, хто, будучи покликаний до того, не радіє цьому, трудиться неохоче. Отже, значною мірою від самої людини залежить, буде вона проповідувати Євангеліє охоче чи ні, чи буде це її улюбленою справою, а Господь зі Свого боку дав таку можливість — повністю присвятити себе улюбленій справі — проповідуванню Євангелія.
Матфея XVI, 4 — буквально рід (покоління) злий (за результатами діяльності) та перелюбний шукає ознаку (знак, знамення)
.
Тут є своя логіка, свій зв’язок. Потрібно заглибитися, щоб зрозуміти.
Знак
— це сигнал до дії, конкретно — до навернення, покаяння, переміни. Тобто людина, яка неутверджена у добрі (а часто і схильна до зла), яка часом відвертається від Бога (від Євангельських заповідей; невірність Богові часто порівнюється з подружньою зрадою, оскільки Ізраїль у пророків називається іноді Божою Нареченою, подібно і в Новому Завіті Церква є Нареченою Христа — примітку додано 25/07/2023 р.), може усвідомлювати, що щось у неї не так, але для справжньої зміни хоче мати сигнал, поштовх. Але якщо людина усвідомлює, що має покаятися, то який їй потрібен сигнал для цього? Адже час покаяння завжди актуальний, поки не настало Царство Боже, Бог завжди готовий людину прийняти у покаянні, у будь-який час. Не треба шукати підходящий час
для навернення та покаяння, він завжди є зараз. Те ж саме з обставинами — будь-які обставини підходять для навернення і покаяння. Тому просто немає справжньої логіки у пошуку сигналу для навернення, сигналу для покаяння.
Якщо ж людина не усвідомлює, що потребує покаяння, то що має засвідчити для неї сигнал? Хіба не сприйме вона його як знак… своєї праведності (в якій уже переконана)? Чи навіть гірше — як знак того, що може керувати Богом
, отримуючи від Нього бажані сигнали?
Тому Христос не хоче йти назустріч логіці фарисеїв, бо вона помилкова. Натомість Він не відмовляється від самих сигналів. Але Він хоче, щоб люди бачили особливі прояви Божої любові та правильно їх сприймали. Тому як приклад того Він наводить Своє майбутнє Воскресіння (знак Іони
). І дійсно усі досконалості Воскресння Ісуса значно перевищують такі для будь-яких інших знаків. Воістину Воскресіння Ісуса Христа настільки сильне, життєдайне, славне, світле, святе, чудесне, торжественне, радісне, добре, сповнене такої любові, дарує таку надію, зміцнює так у вірі і це можна продовжувати і продовжувати, як ніякий інший знак.
Далі Христос застерігає від закваски фарисейської
, тобто щойно описаного образу думок, почуттів, волі, прагнень, спрямованості тощо.
Рівноапостольній княгині Ользі:
Щодо читання з Апостола писав раніше:
08072023.html
Павло пише про апостольську працю, з багатьма викликами, але з багатьма плодами — так подібно і свята княгиня Ольга уподібнилася тій праці не стільки за тим, як вона жила, скільки за плодами та значенням для цілих народів.
Про Євангельське читання дивіться за посиланням:
20062023.html
Свята Ольга до хрещення мала жорсткий характер, але після прийняття Христа змінилася, покаялася.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!