🇺🇦
Христос Охрестився!
У річці Йордан!
З Євангелія знову читалася наука про силу молитви, віри та прощення. Добре написано про те у творі Сила людина. Повна версія
за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
Зупинюся трохи більше на слові про прощення. Як писав раніше, справжня щира і глибока, люба Богові молитва здійснюється дуже подібно до прощення, чому Господь, говорячи про силу молитви, каже і прощення.
Прощати потрібно від усього щирого серця, душі та розуму, так і молитися потрібно щиро.
Прощення скоріше дає полегшення для почуттів, зменшуючи старі та даючи шлях новим, є дуже часто супровідом оновлення людини, її преображення. Так і молитва — якою б гарячою не була, але потребує полегшення і оновлення у дії благодаті Святого Духа. Це частково подібно до різниці між закоханістю та коханням — перша має більш помітні переживання та емоції, можливо, більш яскраві, натомість друга дарує більше певності та загалом дає більше задоволеності. Перша є частковою, часто не узгоджується з розумом, з цінностями тощо, натомість любов наповнює всю людину і дарує цілісність.
Прощення, якщо є добрим, дозволяє зменшити зло у теперішньому та майбутньому. Так і молитва покликана до того ж.
Прощення не має перешкоджати чи зупиняти (і справжнє не перешоджає і не зупиняє) боротьбу зі злом, з гріхом, з пристрастями, так і справжня молитва. Якщо людина може правильно зупинити і перемогти зло, і при цьому простити, то це добре. Так і молитва. Зло людину часто розділяє
— натомість треба протистати цьому — добрим почуванням дати силу у прощенні, а гніву — у боротьбі та перемозі.
З Апостола читалося насичене місце. Через обмаль місця зупинюся лише на словах про заздрість та ревність. Писав раніше, що 10 заповідь (у римокатоликів це дві заповіді 9 і 10) покликана стати шляхом до Старозавітньої праведності.
Якова IV, 5 — слово вжите і перекладене як заздрість
є неоднозначним, але вочевидь, що заздрість є надміром бажання (бажанням того, що не можна отримати бажаним, тобто неможливо перенести
те, що є у ближнього у своє життя з повним збереженням усіх зв'язків та властивостей, нездійсненне бажання, яке зв'язує і краде свободу та внутрішню незалежність). Надмір же подібний до річки, яка вийшла з берегів. Надмірності потрібно уникати, бо вона не дає змоги зберегти мудрість.
Якова IV, 4 — стає ворогом
— світ у гріху протистоїть Богові, і хто поєднується у цьому з ним, також починає протистояти Богові (дарма!).
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!