🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
Сьогодні Помісний собор ПЦУ також проголосував за перехід на новоюліанський календар. Він відбудеться з 1 вересня 2023 р. Громади, які бажають залишатися на юліанському календарі, мають таку можливість.
Оскільки завтра велике свято, то читання переносяться на сьогодні, а отже читань сьогодні два, з’єднаних в одне.
1 Коринтян X, 33 — ‘εμαυτου’ — ‘emautou’ — мене (себе) самого
.
Загалом два об’єднані читання мають темою турботу про сумління, а також різні особисті відмінності між християнами та як ці особливості потрібно розуміти. Дуже насичені тексти, і не дуже зрозумілі.
Про ідоложертовне. Продовження попередніх читань з цього приводу, пояснення, що потрібно уникати ідоложертовного не через його особливість, не тому, що це якась особливо погана духовна їжа, джерело зла тощо, а через сумління людей, щоб не було спокус до язичництва, ідолослужіння, відречення від Христа та подібне.
Про чоловіків і жінок. Павло пише про духовні речі, які ми (наші сучасники) не до кінця розуміємо. Наприклад, залишається загадкою, чому Павло згадує ангелів і що це має означати у цьому контексті. Тим не менше, якщо щось у Писанні є не зрозумілим, це не привід його відкидати.
Павло каже, що відмінності між статями передбачені Богом, і що їх наявність є доброю, як і те, що Бог сотворив. Павло підкреслює, що одна стать не існуватиме, якщо не існуватиме інша, що вони взаємно важливі. Він же говорить і про відмінності. Раніше писав трохи на цю тему, напишу тут знову.
Чому Бог сотворив чоловіка першим, а жінку — після того, це Божа тайна. Тим не менше, Павло говорить, що це має значення для всіх людей, що це не випадковість і не просто подія. Тобто у цьому був Божий задум. З огляду на цей задум Павло і міркує про усі згадані у читанні питання щодо того.
Потрібно зазначити, що через неясність можна загалом допустити багато помилок у розумінні.
Я зупинюся на одній, а з того буде видно також, як розуміти багато інших. Сотворив для (заради)
не означають, що відбувається порівняння важливості, значимості жінки та чоловіка. Наприклад, аналогічна фраза Бог сотворив людину для вічного щастя разом з Ним у любові
, тобто що за Божим задумом людина має здобути це вічне блаженство, не означає, що людина і вічне блаженство порівнюються щодо їх значимості, важливості, і що вічне щастя важливіше, ніж сама людина. Аж ніяк. Тому і слова, що жінка сотворена через (для, заради, з огляду на) чоловіка
— так само не означають, що вона менш важлива, менш значима чи нижча. Але йдеться про первісний Божий задум, якими мають бути люди. Можна так сказати, що світ людей і їх стосуків не має перетворюватися на повністю дуалістичний, полярно-зрівноважений світ, де жіноче протистоїть чоловічому і повністю його зрівноважує
. Ні, але Бог задумав світ з відмінностями, які впливають на його архітектурність, на його побудову, на його багаторівневість і багатоплановість, які незважаючи на всю їх потенційно можливу складність чи простоту можуть і мали б утворювати гармонію. Думаю, саме в такому ключі потрібно ці всі міркування розуміти.
(Наступний абзац доданий 28 липня 2023 року). Наведу ще таку будівельну аналогію (богослів'я має такий термін "Боже домобудівництво", частиною якого є сотворення людини). Якщо ви плануєте будинок, і хочете, щоб кухня була вікнами на південь (у Південній півкулі — на північ), щоб протягом дня там було багато світла, а тоді з огляду на це розміщуєте інші приміщення, це ніяк не означає, що кухня є важливішою за всі інші приміщення. І якщо кухня буде важливішою, коли йдеться про приготування їжі, то, наприклад, коли йдеться про відпочинок і сон — такими будуть інші кімнати, наприклад, спальні.
З огляду на ці міркування можна дивитися і на усі згадані з приводу. Якщо чоловікові природніше
(властивіше; сучасною мовою — коротке волосся простіше відповідає чоловічому стилю мислення
, ніж жіночому
) мати коротше волосся, а жінці — довше, то нічого дивного у цьому немає; так само нічого дивного не було б, якби було навпаки.
Матфея XVI, 25 — ‘εμου’ — ‘emou’ — Мене
.
Перше читання про слідування за Христом, про Його Друге Пришестя, а також про славу Царства, яка може явитися дяким вірним ще у цьому житті (невдовзі після того ці слова в особливий спсоіб здійснилися для Петра, Якова та Іоана Зеведеєвих, оскільки Христос преобразився на горі Фавор).
Про хрест гарно написано щодо читання паралельного місця у Марка:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Друге читання про Іоана Хрестителя як обіцяного пророками Іллю, провіщення про Христові страждання також про зцілення одержимого. Іоан Хреститель не був Іллею особистісно (тобто Ілля Фесвітянин у той час, коли Іоан Хреститель проповідував на землі, був тілом на небі), але Іоан Хреститель отримав подібні до Іллі духовні дари і мав таку ж ревність та спрямованість, як і Ілля, чому так його називає пророцтво стосовно Першого Пришестя. Водночас є поширена думка, яка частково підтверджується Писанням, що Ілля Фесвітянин дійсно особисто прийде перед Другим Пришестям з проповіддю покаяння. Те, що Іоан Хреститель не був особисто Іллею ще також видно з опису Преображення, коли Ісусові явився не Іоан (з лона Авраамового, як і Мойсей), а Ілля (з неба).
Щодо зцілення одержимого, вважається, що чоловік не мав потрібної віри, але і не впадав у відчай, звернувся до Самого Ісуса. Реакція Ісуса показує стан батька, також потрібно розуміти, що апостоли могли зцілити сина, але їм самим тоді не вистачало віри. Емоційні слова Ісуса показують, що Він не хоче, щоб невір’я поширювалося, тоді як має поширюватися віра. Відповідно Він заради поширення та утвердження віри, з милосердя зціляє юнака.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!