🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
1 Коринтян XIV, 8 — ‘αδηλος’ — ‘adelos’ — невідомий, таємний, секретний, незрозумілий,
невиразний
.
1 Коринтян XIV, 11 — ‘εμοι’ — ‘emoi’ — мені
.
Павло говорить про дар говоріння різними мовами. Писав про те раніше, тут подаю коротко.
Цитую дещо
переписане:
” Святі апостоли отримали у день П’ятидесятниці
мовами різними говоріння дар,
тобто не вчивши, мовами тих народів могли проповідувати,
до яких з благовістям Христовим ішли.
Але коли Павло про коринтян говорить,
які мали дар говоріння мовами,
то йдеться про вимовляння звуків різних під дією Святого Духа.
Більш музичний ці звуки могли мати характер,
звідки мелодії могли народжуватися,
зокрема для молитов, псалмів, та богослужіння.
А могли стану захоплення бути способом вираження,
радості, піднесення тощо.
Без волі самої людини несподівано виникали,
але якщо хоч раз вони виникали у когось,
то надалі могли виникати повторно багато разів.
Тому і каже про десять тисяч мовами слів апостол,
хоча глоссолалії ніколи аж надто багатослівними не були.
Ці звуки багато християн до мов вважали подібними ангелів,
які між собою спілкуються також.
У попередній главі про ангельські мови згадує апостол.
Викликати могли такі глоссолалії
у багатьох людей сторонніх оцінки далеко неоднозначні.
Глоссолалії справжній найбільш відповідним
вважати можна стан у сучасників натхнення музичного чи поетичного,
коли людина творить свідомо без значних зусиль
твори прекрасні. Відрізняється від натхнення вона тим не менше
метою та безпосередністю дії Святого Духа. ”
Про дар мов для апостолів у день П’ятидесятниці писав раніше:
0406223.html
Павло підкреслює певний інструментальний характер
дару говоріння мовами. Він не є самоціллю для християн, але покликаний до зміцнення віри, примноження радості, створення пісень, прослави Бога, взаємного підбадьорення та укріплення.
Також дивіться про сурму гарно написано за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
25022023.html
22022023.html
Молитва духом і розумінням
— поєднання молитви (і духовних дій), яка є даром від Бога (і тому твориться ніби сама собою, без зусиль
) з молитвою осмисленою і зусиллями самої людини.
П’ять слів
— тобто щось повчальне, що будує слухачів і промовців. Наприклад, якийсь гарний досвід навчання чесноті чи виконання заповіді.
Матфея XX, 19 — ‘εμπαιξαι’ — ‘empaixai’ — наругу
.
Матфея XX, 23 — ‘εμον’ — ‘emon’ — Моє
.
Ісус втретє відкриває учням про Свої майбутні Страждання, Розп’яття, Смерть і Воскресіння. Вони не розуміють, а мати двох близьких до Ісуса учнів, Соломія (свята жінка-мироносиця, родичка Божої Матері) просить Ісуса про особливий привілей, особливу честь для двох синів.
Не Моє давати, а кому приготовано
, — частіше усього думають так, що ці два найпочесніших місця серед людей, крім Ісуса, належать… Богородиці та Іоану Хрестителю. Зокрема така думка помітна у багатьох іконостасах та у характеристиках, які має Писання для них.
Господь навчає християн не бути честолюбними, не бажати бути першими християнами
.
Потребує окремого пояснення, детально написано за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!