Знову тексти грецький та єврейський відрізняються.
Пророцтво про Божий суд над тими, хто і в час Божого суду продовжує збільшувати гордість та зарозумілість, хто надимається своїми задумами у часі Божго суду і не шукає покаяння, навернення, не шукають Бога. Такий стан робить людей невиправними, закоріненими у злі, чому і Господь навіть через суд та їх страждання намагається таких людей врозумити.
І злі нерозкаяні люди у час суду не хочуть навернутися, щоб бути очищеними, але збільшують взаємний гнів, розпалюються ненавистю, намагаються утвердитися через закони та правила
. Так ще збільшують свої гріхи і тому Божий суд триває. Усе це про теперішній вік, до Другого Пришестя.
Боже слово до Ноя про збереження тварин та його сім’ї та послух Ноя.
Щодо потопу та пізнішого розселення спасенних — маємо ті ж питання, що і щодо поширення перших людей.
Дивіться більше за посиланнями:
08032023.html
та інші цими днями.
Щодо тварин також питання, чи Бог зберігав їх від мутацій та хвороб, пов’язаних зі спадковістю.
Про ці питання, дасть Бог, напишу пізніше.
Загалом про Ноя є згадка також в іншому місці Писання: Якщо будуть на землі праведники, як Ной, Даниїл та Іов, то вони врятують свої душі
(більш розлогий текст уривка — Єзекиїля XIV, 13-20). Смисл уривка пророка Єзекиїля — у тому, що якщо беззаконня та гріхи утвердяться серед людей, а залишаться лише мала кількість вірних Богові, то ті вірні врятуються від суду Божого, а грішники, які не бажають каятися — ні.
Але що це за праведники і чому вони так згадані на ім’я? Даниїл — був дуже мудрим і вірним Богові навіть у палацах вавилонських і перських царів, і серед левів, а отроки серед вогню. Іов — надзвичайно терпеливим і вірним у стражданнях. А Ной — серед суспільства грішників був праведним серед цього роду
. Усі троє є прикладами, прославленими Богом у свій час через їх витривалість, чому і Ісус Христос згадує Ноя, наприклад, і вірні згадують стосовно останніх часів.
Заклик мудрості стати її спільниками та причасними до неї — прообраз також Причастя, оскільки Ісус Христос, Син Божий є Іпостасна Премудрість Отця.
Стосовно вина є дослідження, що вином
називалися усі напої з винограду, зокрема сік і розбалене вино з водою. Останні два не п’янять при правильному вживанні і є бажаними напоями в Ізраїлі того часу. Водночас вживання п’янкого алкогольного вина судилося як таке, що веде до гріхів. Тому логічно думати, що змішане
вино — це розведене з водою, як це відбувається на літургії за Східним обрядом (візантійським, не знаю, чи так само і на літургії Західного обряду).
У віршах Притчі IX, 7-8 йдеться про те, що мудра людина прислухається до докорів та порад розумних, а зла людина, яка нерозкаяна, почне недолюблювати тих, хто її викриває та хоче навчити добру. Тобто Соломон не має на увазі, що треба лише мудрих навчати добру, а злих — ні, але він має на увазі, що зла і нерозкаяна людина виявиться не лише невдячною, але і почне гірше ставитися до тих, хто хоче, щоб вона стала доброю. Цього потрібно бути свідомими, але це не може бути підставою, щоб зовсім не намагатися сприяти наверненню та виправленню злих людей, особливо серед християн.
Про страх Господній є гарний твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!