My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко

(Ісайї X, 12-20)

Знову грецький та єврейський тексти відрізняються, але близькі між собою.

Ісайя пророкує про те, що асирійський цар, напад якого на Ізраїль та інші країни Господь допустив через їхні гріхи, не буде сам підноситися над народами і тим більше над Господом.

Хіба сокира прославиться без того, хто нею рубає? Чи підніметься пила без того, хто нею працює?, — ключове питання читання. Тут знову потрібно сказати, що старозавітні люди не розрізняли пряму Божу дію та Боже попущення, коли Бог не хоче чогось, але допускає, щоб здійснилася свобода творіння, щоб припинити інше зло, щоб закликати до переміни та покаяння, для інших подібних причин тощо.

Про свободу дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html

https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/

І тут важливо, що йдеться про неможливість відбутися будь-чому значимому без або волі Божої (і тоді це добре, дійсно добре), або без Божого попущення (і тоді це не є справді добрим, але Господь допускає його в силу згаданих вище причин).

Тобто смисл питання у тому, що асирійський цар (тут, конкретно, а насправді — загалом будь-хто з творіння) не може нічого зробити виключно від себе, своїми силами, якщо Господь не попустить, або не бажає того.

Хтось скаже: Якщо Господь допускає те чи інше, то це значить, що це Він Сам і робить? — але ні, це не так. Більше про те за посиланнями вище. А також тут, нижче.

Господь робить лише те, що бажає робити. Неможливо Його змусити чи включити, втягнути в будь-що, якщо Він цього Сам не захотів. Бог ніколи не є пасивним у цьому сенсі, Він завжди активний. Він ніколи не може бути жертвою маніпуляцій лукавого типу ось я зроблю зло, а Бог буде винний — ні, але Його неможливо втягнути в такі маніпуляції, де Він був би заручникомзаручником будь-чого, а не діяв би цілком вільно, у Своїй цілком повній свободі. Бог діє активно і вільно, лише те, що бажає, а творіння може діяти подібно до Нього вільно, якщо така свобода Богом передбачена і дарована йому. При цьому творіння, а не Творець, відповідає за ті свої дії.

Ісайї X, 16 — в твоїй славі загориться палаючий вогонь — вчинений гріх сам в собі несе своє покарання, а Господь виявить це покарання (тут у вигляді палаючого вогню).

Багатозначні слова, оскільки стосуються і теперішнього віку, але остаточно — майбутнього віку, Царства Божого, де гріхи будуть осуджені Богом.

Вірш 19 — дитина — мається на увазі така, яка не досягла дорослого віку, первісне значення слова — хлопчик, але може бути також і дівчинка.

Вірш 20 — ті, хто їх кривдив — на асирійців, військову та політичну підтримку яких шукали ізраїльтяни, але стали жертвами нападу.

(Буття VII, 6-9)

Читання про те, що Ной вчинив згідно Божої волі, це врятувало усіх їх від потопу, включно з тваринами.

Не зовсім ясно, скільки яких тварин було в ковчезі, бо раніше у тексті була різниця, скільки яких тварин потрібно брати туди. Але сказано прямо, що Ной виконав Божу волю.

(Притчі IX, 12-18)

Грецький та єврейський тексти відрізняються, причому різні рукописи мають додаткові вірші.

Але головний текст про універсальність мудрості — мудра людина є такою для всіх, а також застереження проти блуду. Важливим є те, що блудна (чи навіть перелюбна) жінка звертається до тих же людей, до кого звертається і мудрість раніше за текстом.

Тому і цю жінку можна вважати узагальненим образом гріха — гріх прагне запанувати над людиною там же, де має бути мудрість, де має бути благодать Божа, де має бути Сам Господь.

Від панування гріха над людьми Господь усіх і кожного / кожну застерігає.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Матеріал чи його значну частину опубліковано у тезах за посиланням. При цитуванні матеріалів, прохання цитувати:
Олександр Жабенко. Передумови, які сприяли виникненню концепції «російського світу», як порушення принципів розуміння Писання. Богословські аспекти доктрини/ідеології «русского міра»: Тези круглого столу / За редакцією д. н. з богосл., проф., прот. Олександра Трофимлюка; д. філос. н., проф., Олександра Сагана; д. філос. з богосл., прот. Андрія Дудченка та ін. Київ : Київська православна богословська академія, 2024. 223 [3] с.

Джерело:
15032023.html

Список використаних джерел