🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
Писав трохи раніше, цитую: Апостол навчає, як взаємодіяти з Божими дарами.
Зупинюся на одній фразі з першого — хто подає — у простоті (щиро, єдиним серцем, недвоєдушно)
(Римлян XII, 8 ).
Важливо пам’ятати, що гріх часто не хоче відступати, і навіть добрі справи, думки, почуття намагається використати
для себе. Тому добрим є давати, як Господь устами Павла свідчить, але надзвичайною потребою християнського подаяння є цілим серцем, недвоєдушно, щиро, безкорисливо. Подібно як християнським керуванням є справжнє лідерство, яке надихає та дає наснаги (дивись там же).
Дивіться також про 14 вірш:
22032023.html
Матфея IX, 1 — ‘εμβας’ — ‘embas’ — “увійшовши, зійшовши (у, на) (човен).
Зцілення паралізованого за вірою товаришів, також прощення гріхів. Тут Господь прощає гріхи — за вірою товаришів (ближніх) на славу Божу і на свідчення про Себе та про Бога. Тобто видимою метою цього також є Божа слава.
Ми часто звикли бачити у прощенні гріхів найперше Боже милосердя та любов, але в Писанні можемо зустріти прощення гріхів як прояв Божої праведності (справедливості) (див.:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
), а тут — Божої слави. Але ці причини не заперечують і Божої любові та милосердя, передбачають їх.
Також важливо відзначити, що прощення гріхів відбулося за вірою інших людей.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!
Джерело:
16072023.html