🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
2 Коринтян III, 4 — ‘πεποιθησιν’ — ‘pepoithesin’ — впевненість, довіру, сміливість
.
2 Коринтян III, 5 — ‘ημων’ — ‘emon’ — нас
(наша).
2 Коринтян III, 6 — ‘ημας’ — ‘emas’ — (зробив) нас
.
Продовження попередніх читань, про крайнє з яких писав за посиланням:
15082023.html
Павло свідчить, що здатність бути довірчим листом Христа апостоли і всі справді вірні християни мають не через думки про самих себе, але від Бога як Джерела. Мається на увазі сильніше твердження, що справжня здатність людей бути Божими слугами визначається не їхньою оцінкою того, чи вони дійсно є ними, але Богом через Його дар.
Далі Павло порівнює служіння Старозавітне і Новозавітне через образ букви і Духа
. Під Духом потрібно розуміти саме Святого Духа, Господа Животворчого, і це цитата звідси.
Образ стане зрозумілішим, чим більше вдумуємося у властивості букв і Духа Святого. Букви є написані, є матеріальні, є людські, явні і зрозумілі для одних, і незрозумілі для інших та інше. А Святий Дух — животворить (дає життя, робить живими), Він найвищою мірою нематеріальний, духовний, водночас матерія сотворена Ним з Отцем і Сином, Він є сенсом пізнання Бога (зокрема через Писання), бо це пізнання здійснюється через Нього, у Ньому і для Нього (не лише для Нього Єдиного, але і Отця, і Сина також), Він дає також інші дари.
Оскільки буква нежива, то служіння букві не дає життя, не спасає, покликане до умертвлення гріха, не маючи повної сили для того. У зв’язку з цим і назване служінням смерті
.
Але має служіння букви, Старого Завіту своє значення, про яке Павло тут не зупиняється детально, про яке йдеться зокрема більше в інших його посланнях. Варто те пригадати, але не буду зараз тут зупинятися. Щоб пригадати, можна подивитися зокрема за посиланням:
19062023.html
Павло свідчить, що служіння Духові є значно більше славним. Дійсно, у Новому Завіті можна бачити славу Божу значно виразніше, ніж у Старому, і це стосується майже усього.
Матфея XXIII, 30 — ‘ημεθα’ — ‘emetha’ — жили б
. ‘ημεραις’ — ‘emerais’ — дні
. ‘ημων’ — ‘emon’ — нас
(наших).
Матфея XXIII, 37 — ‘ηθελησα’ — ‘ethelesa’ — (Я) хотів
.
Продовження учорашнього читання, викриття фарисеїв та книжників у лицемірстві.
15082023.html
Писав раніше, дивіться за посиланням (і цитованими там іншими):
11042023.html