🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
Римлян III, 23 — ‘υστερονται’ — ‘hysterontai’ — (усім) бракує
(слави Божої). Можна так сказати, це самовідчуття самої людини (мені бракує…
) переважніше, ніж твердження про те, що людина була позбавлена Божої слави (краще сказати, втратила її).
Загалом складне місце. Павло вкотре говорить про те, що Закон Мойсея, зокрема обряди, не спасають і не виправдовують людину, але Закон даний, щоб зробити гріхи явними, видимими. Павло не каже тут, але також потрібно мати на увазі, що для перемоги над неявною але справжньою спокусою важливо, щоб вона стала явною. Тоді, бачачи справжню спокусу як явну, людина усвідомлює її і може дійсно її перемогти (для цього потрібні Божа допомога і певні зусилля людини).
Про справедливість у прощенні
є паралельне місце в посланнях Іоана Богослова:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Загалом складне місце, де Павло НЕ каже, що для спасіння не потрібні діла, але лише віра. Ні, але насправді він каже тут, що спасіння люди отримують даром, у той час як ділами Закону (найперше тут мається на увазі обрядами) не можуть його заслужити
.
Матфея VII, 6 — ‘εμπροσθεν’ — ‘emprosthen’ — перед, перед обличчям
.
Писав про читання раніше, цитую:
Зупинюся на віршах Матфея VII, 4-5. Відомі вірші про заскалку в оці брата та колоду у власному оці. Місце з багатьма смислами, зупинюся тут на одному з них.
Бути наставником у духовному житті може лише та людина, яка змогла перемогти у собі хоча б один гріх. Інакше слова по колоду її прямо стосуються. Якщо ж наставником у боротьбі з гріхом стає людина, яка не перемогла жодного власного гріха, то небезпека полягає найбільше не в співрозмірності її гріхів та гріхів того, кого хоче навчити, а в тому, що така людина просто не знатиме, як витягти чуже тіло, не пошкодивши око. Поради такої людини дуже приблизні, подібно як і поради орієнтування на місцевості того, хто її не знає. І, зазвичай, від таких порад усім мало користі. Або ж вона даватиме поради, які при виконанні пошкодять око. Останнє (що гірше) часто буває, наприклад, з невіруючими людьми, які беруться критикувати віру Христову. Вони радять те, що нашкодить людині. Від усього цього Господь нас застерігає.
(кінець цитати)
Про прохання в молитві є гарний твір:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
Також зверну увагу на інший твір:
21052023.html
Загалом у трьох образах дії можна бачити те, які характерні стани можуть бути порівняні з молитвою. Іншими словами, це також заповідь щодо того, як молитися.
Важливим також є той факт, що саме Господь відповідає на усі ці образи молитви. Без Нього людина далеко не завжди і далеко не кожна знайде, отримає і їй буде відкрито.
Щодо псів, свиней та перел, то потрібна тверезість та розсудливість: не треба думати, що люди обов’язково увірують, покаються чи пізнають істину лише тому, що їм буде сказано чи показано. А тому треба діяти доцільно, розсудливо, мудро. Тим не менше, неправильним є судити людей і мисленно вирішувати за них
— увірують вони чи ні, покаються, чи ні тощо. Історія, зокрема, знає численні приклади раптового навернення навіть, здавалося б, цілком невиправних людей, але знає і приклади нерозкаяності, коли все спонукає до покаяння.
Також про суд та міру гарно написано за посиланням:
https://www.instagram.com/p/BhjBm9bg0EM/
(цитую:)
Господь Ісус Христос каже: Не судіть — і не будете суджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Прощайте — і проститься вам; давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам
(Луки VI, 37-38). Подумаймо, як часто ми міряємо. Ми кажемо чи просто навіть думаємо, може, навіть не усвідомлюючи, що будинок великий і просторий — і вже міряємо його мірками величини та можливості рухатися і роздивитися. У чому ж проблема? Наші міри рідко бувають справді влучними, що видно з того, що ми можемо міряти зовсім по-різному, довільно. Під доброю мірою мається на увазі та, яка є правильною, тобто як кілограмова гирька має бути 1 кг, так і є — сама описана ситуація тут є правильною, і так створено Богом. Топчуть і струшують неоднорідні суміші чи сировину, щоб вони були більш однорідні, однакові в різних напрямках, тобто взаємне відмірювання відбудеться не відразу, а після багатьох спроб відміряти, і воно буде більш-менш правильним статистично. Переповненість означає, що відповідь буде більш вагомою і, можливо, більш інтенсивною, ніж власне дія, власне міра. Подол — це нижня частина одежі, та, яку зазвичай не виставляють напоказ, яка десь знаходиться на периферії уваги та свідомості. І ми дуже часто наші міри, а також міряння з боку інших маємо в подолах, обмежуючи себе. Ця відповідь є часто неявною, якщо не звернути увагу на неї, як і на поділ часто не звертають увагу.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!