🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
Филип’ян II, 25 — ‘συστρατιωτην’ — ‘systratioten’ — співвоїна
(воїна, який разом служить з іншим у війську).
Филип’ян II, 27 — ‘εμε’ — ‘eme’ — мене
.
Читання більше про Епафродита та самого Павла. Святий Епафродит — шанований у числі 70-ти апостолів. Апостол Павло пише про його самовіддану, жертовну працю заради Христа.
Нестача вашого служіння
— тобто Епафродит, будучи біля Павла у часі потреби, дуже Павлові допоміг, тому, хоча филип’яни тоді не були поряд, але Епафродит наче доповнив
їх таку цінну допомогу тоді, коли якраз їх не було поряд.
Луки IX, 48 — ‘εμε’ — ‘eme’ — Мене
.
Луки IX, 49 — ‘ημων’ — ‘emon’ — нас
((з) нами).
Ісус відкриває учням про Свої майбутні Страждання, Смерть та Воскресіння, але вони не розуміли і боялися Його запитати. Приклад того, що Господь часом робить те, що має стати потрібним згодом людям, але вони можуть того не розуміти, тим не менше, це не зупиняє Господа. Також важливо сказати, що нерозуміння може бути етапом у розвитку, бо якби люди все завжди розуміли, то жили б зовсім інакше. Апостоли запам’ятали своє нерозуміння, а також слова Ісуса, а згадали про них уже після Його Воскресіння і увірували. Якби вони розуміли, то були б готові до подій, які очікували Ісуса, і реагували б інакше, але Господь допускає їм пізнати свою неміч. Важливо бачити, що цінним є розуміння, але якщо його немає, то навіть тоді потрібна віра.
Продовження читання стосується теми величі і смирення.
Про те писав добре щодо паралельного місця у Матфея (Матфея XVIII, 1-5),також є у Марка IX, 33-37, дивіться за посиланням:
31072023.html
Завершення читання стосується теми людей, які не ходять з учнями Ісуса
, тобто сучасною мовою невоцерковлені
. Актуальна тема для багатьох, про неї писав за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Hyper.html
Цитую: Господь каже, що хто не за вас, той проти вас
, хто не збирає, той розкидає
, хто не проти нас, той за нас
та подібні місця (Луки IX, 49-50, Марка IX, 38-41, Матвія XII, 30 та ін.). Він говорить про Себе, взагалі кажучи, з того така думка випливає, що не можна бути нейтральним стосовно самого Христа. Ця думка відома, тобто ми ніколи не можемо бути посередині, наприклад, між Богом і дияволом або ми не можемо бути між Царством Божим і пеклом, немає проміжного, середнього стану, насправді, в реальності ми ніколи не будемо посередині. Є певний тимчасовий невизначений стан — теперішній час, поки ще не визначилося, але все одно він не є остаточним. Стосовно Христа ми ніяк не можемо бути посередині, нейтральними
, стосовно бути з Ним чи проти Нього, бути за Христа чи проти. Якщо апостоли разом з Христом, Церква разом з Христом у цьому контексті, то стосовно них можуть бути застосовані ці слова. Неможливо бути нейтральними стосовно Церкви у такому смислі. Христос є в центрі Всесвіту, і все має стосовно Нього, відносно Нього своє значення та смисл, і нема нічого, що мало би значення без Нього. Усе інше, що не є безпосередньо з Христом у цьому контексті, не є в центрі світобудови, і стосовно нього ми можемо бути нейтральними, можемо займати якусь проміжну позицію. Коли йдеться про стосунки Церкви і оточуючого світу, який не стосується самої Церкви, тобто позацерковного, то тут апостоли входять у ці слова Христа як Його представники, тобто по суті їх стосуються ці слова, вони знаходяться в центрі світобудови і так не можна бути стосовно них нейтральними, не можна бути посередині, тобто зрештою, як не можна служити двом господарям, теж у іншому місці — людина визначиться, полюбить когось і буде служити цьому одному — Богові чи мамоні. У такому контексті не може людина бути (чи люди, чи суспільство) посередині. З іншого боку, якщо йдеться про стосунки між Церквами, які, наприклад, визнають взаємно Таїнства або мають потребу в спілкуванні більшому, то вони не можуть розглядати одне одного чи самих себе в контексті, що ми в центрі світобудови
, тому що саме в силу цих слів вони не є в такому контексті одні відносно одних в центрі світобудови. Зупинюся на слові Хто не проти вас, той ЗА вас
(Луки IX, 50). за
— грецьке гіпер
(υπερ), яке з родовим відмінком походить від понад
, вище
, може означати також причину, для чого
. Тобто ці слова можна також розуміти як (поле для співпраці, проповіді, діяльності) для вас
або ще: ваші дії і є для того, щоб привести їх до пізнання істини
, ви тому і послані проповідувати тим, хто не проти вас
. Ще додам, що ці ж слова можна розуміти і ще інакше — хто не проти вас, у тому Я дію понад те, що дію у вас
(понад
не більше
, а як надлишок, схоже на відомі крихти
). І ще інакше — хто не проти вас, той часто може діяти "від вашого імені", тобто їх добро буде служити для поширення віри, а їх кількість — для масовості віри
. У всіх випадках бачимо багатоманітність Божого промислу та піклування про вірних та усіх інших.
Апостолу та євангелісту Луці:
Колосян IV, 7 — ‘εμε’ — ‘eme’ — мене
.
Колосян IV, 8 — ‘ημων’ — ‘emon’ — нас
(наші). ‘παρακαλεση’ — ‘parakalean’ — утішив, порадував
.
Апостол Павло пише заключні вітання у листі та пише про наміри його та співпрацівників з ним, серед яких і згадується Лука, улюблений лікар
за професією та родом діяльності. Вважається, що Лука так названий не лише тому, що лікував Павла, допомагав йому, а ле і через свою відданість, бо не залишив його і у часі, коли всі залишили раніше (отже, їх дружба була випробувана).
Луки X, 16 — ‘εμου’ — ‘emou’ — Мене
. ‘εμε’ — ‘eme’ — Мене
(Мною).
Луки X, 21 — ‘εμπροσθεν’ — ‘emprosthen’ — перед; перед обличчям
.
Про вірші Луки X, 16-21 дивіться за посиланням:
24062023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!