Читання про суд над різними народами опускаються, вони загалом подібні до того, яке було про Вавилон, Асирію та филистимлян.
Натомість продовження читань — про надію спасіння вірних.
Багатозначні пророцтва, оскільки остаточно Господь визволить Своїх вірних від усякого зла у Царстві Божому, але також і часі Першого Пришестя Він переміг зло і дарував це вірним.
Під сильними
, які пригнічували вірних, можна розуміти і бісів, і гріхи, і загалом усякий спротив Богові, який спирається на світ.
А Боже спасіння — також і в тому, що Господь визволить від нападників вірних, дарує їм перемогу над злом, і підніме вірних.
Ісайї XXV, 6 — пророцтва і про Таїнства Церкви, і про Царство Боже.
Важливе місце, яке не зовсім ясне.
Райдуга стала знаком Божого завіту з творінням (у першу чергу з людьми), про який писав також вчора за посиланням:
20032023.html
Цікаве питання, якщо знати про неї більше з точки зору науки.
Дивіться, наприклад, за посиланням:
Веселка
Справа у тому, що райдугу видно при знаходженні не будь-де, а під певним кутом до місця, де відбувається заломлення світла (де йде дощ, простіше кажучи, і куди потрапяють промені світла), та до джерела світла.
Бог побачить веселку
— також явний антропоморфізм, оскільки Він бачить і знає все.
Але важливим є те, що Бог може робити знаком
те, що захоче, і коли захоче.
Існування райдуги випливає з законів фізики, які, напевно, Господь не змінював у ті часи.
Але Він позначив
райдугою Свій Завіт з людьми. Тобто заклав
у неї Своє нове значення. І навчив цьому людей.
Тут важливий момент — приклад того, що вирішення чогось складного, важкого може настати зокрема після появи нового значення
, певного переосмислення.
Райдуга навчає нас мислити і вирішувати проблеми на славу Божу.
Зверну увагу і на те, що потрібно з обережністю використовувати її як символ, оскільки, наприклад, у сучасному світі вона також широко використовується в зовсім різних значеннях, зокрема і як символ спільноти людей певної сексуальної орієнтації.
Грецький та єврейський тексти помітно відрізняються.
Зупинюся лише на загальному значенні — як і раніше — побудова теза — приклад, який через заперечення підтверджує тезу
служить подвійному утвердженню в правильності думки та спонуканням до праведності та мудрості (більш загально — до чеснот), а також на одному цікавому вірші.
Притчі XII, 15 — порада
може сприйматися як поворот дороги
, тобто зміна напрямку руху до мети, і дуже часто не завжди прямий шлях веде до мети краще, ніж той, який з поворотами. Також не варто нехтувати думками лише тому, що вони трохи довші, ніж хотілося б
або трохи більш складні
.
Читання на честь святих 40 Севастійських мучеників, свято яких завтра.
Луки XXI, 19 — через вашу добру (в надії, певною мірою, можливо, навіть життєствердну) витривалість (терпеливість)
.
Про волосся є гарні твори за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
https://sites.google.com/view/rozdumy23/home/priklad-1-pro-boze-pikluvanna-i-dvoh-malenkih-ptasok
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Про необдумування наперед
— також за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Також на честь святих 40 Севастійських мучеників.
Про покарання та навчання є роздуми за посиланням (там, де про читання з Притч):
02032023.html
Євреям XII, 10 — більш дослівно (Бог) — для нашого "збирання разом, докупи”, щоб поділитися з нами Своєю святістю
. Тобто Бог попускає людям те (або навіть посилає) для того, щоб вони не були невизначеними, незібраними, розбещеними
тощо, щоб в них не відбувалася внутрішня непотрібна боротьба мотивів
.
Притча про робітників у винограднику та винагороду (на честь завтрашнього свята 40 Севастійських мучеників). Читається тому, що серед 40 мужніх християнських сповідників у Севастії був один нетвердий у вірі. Він, бачачи, що може, зрікшись віри у Христа, врятуватися, кинувся, але несподівано помер. А один з воїнів, які виконували суд над сповідниками, побачив чудесне видіння, що на решту 39 спускаються з неба 39 світлосяйних вінців переможців, а на того, який відрікся — ні. Тоді сторож увірував у Христа, і приєднався до 39, доповнивши їх число знову до 40 — і як у притчі разом з усіма отримав ту ж нагороду — мученицький вінець перемоги.
У притчі під динарієм (платнею за денну роботу) мається на увазі спасіння людини — навіть якщо хто навертається до Бога не з самого початку, але навернення є дійсним і щирим, то і така людина отримує ту ж нагороду — спасіння від Бога. І немає половинок чи четвертинок
спасіння, але лише цілісне і повне — спасіння.
Водночас притча не заперечує того, що за працю для Господа вірні отримують більшу славу, як пише апостол Павло в одному з послань. Тут йдеться лише про найвагоміший загальний здобуток — саме цілісне спасіння.
Вірш Матфея XX, 13 містить слово погодився
— συνεφωνησας — від якого походить слово симфонія
.
Матфея XX, 15 — лукаве око
— в оригіналі зле, погане око
. Тобто Чи ти погано на це дивишся?
.
Також варте уваги те, що ця притча входить у "Слово на Пасху" святителя Іоана Золотоустого, яке за православною традицією читається на Пасхальній святковій нічній службі. Там дуже гарно і красномовно образ з притчі використаний для залучення слухачів до загального святкування Свята усіх свят, Світлого Христового Воскресіння.
Переклад українською є в мережі, наприклад, за посиланням:
https://risu.ua/pashalne-slovo-sv-yoana-zolotoustogo_n106219
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!