Сьогодні виправив помилку в учорашньому дописі, тим не менше, її наявність (у зв’язку з виправленням) ніяк не зменшує важливості теми та її опрацювання. Дивіться виправлений варіант за посиланням:
01032023.html
Ключова думка читання сьогодні — гордість людей буде понижена, а Господь звеличений
на Божому суді. Якщо порівняти з Євангелієм, зокрема щодо написаного за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
то стає ясним, що зараз Господь довготерпить і з любов’ю чекає нашого (усього людства) наближення до Нього, у той же час, люди схильні переоцінювати свої досягнення. Але це не значить, що все людське є поганим, чи що всяка людська цінність примарна, ілюзорна, удавана, несправжня, перебільшена. Якраз ні. Але те, що дійсно удаване, що фальшиве, несправжнє, не від Бога — усе буде судимим і ніщо з того не встоїть на суді. А все добре встоїть.
Також важливе місце принаймні ще з однієї іншої причини — щоб краще зрозуміти, а що ж є предметом гордості, самозвеличення людей. Насправді може бути майже будь-яке творіння — потрібні лише певні особливості його, щоб люди могли вважати те високим
. Такі міркування підводять до думки, що ідолослужіння можливе не лише в явному язичництві, але і всюди, де творіння починає заміняти
Творця.
Важливо знову бачити багатоплановість пророцтва — оскільки те, що люди викинуть своїх ідолів стосується лише цього віку, а не майбутнього вічного — тобто йдеться також і про Перше Пришестя Христа, яке вже відбулося у смиренні, але і в правді та також судить гріх через істину Євангелія, через дари благодаті, через усе Боже домобудівництво.
Вчора допустив помилку, сьогодні ж виправив, дивіться оновлений текст з доданим за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Сьгоднішнє читання описує Рай, а також перші кроки
людини в Раю, до створення Єви. Як вже згадував, поступовість може бути зумовлена значимістю стосунків та спілкування загалом для людини, і зокрема — з Богом.
Вірші Буття II, 4-6 — дуже схожі на геологічний опис епох, які передували появі людини — якщо тільки зрозуміти, що в часи Мойсея не було реальних знань про атмосферну суміш різних газів, серед яких кисень і водяна пара, а описати процес зміни складу атмосфери для читачів того часу було можливо реально і наочно лише у зв’язку з атмосферними явищами, зокрема дощем, а також змінами під землею — пов’язаними з джерелами.
Наступні — про дихання життя та живу душу — надзвичайно глибокі, які не мають настільки ж виразних паралелей у всьому Писанні, тому тим більше важливі. в обличчя
— дослівно у ніздрі
, тобто отвори, через які відбувається дихання.
Дуже символічний опис появи людської вічної душі — так наче дихання Бога (яке не є власне Богом, але походить від Нього), яке є життям, тобто джерелом життя як цінності, як такого, проходячи через вузькі тілесні ніздрі обличчя людини (зв’язок з іпостассю, особистістю), наче олюднюється
, набуває форми
дихальних шляхів людини і стає її власним джерелом життя — її власною душею. Це нематеріальне дихання, а опис цілком фізичний
, фізіологічний
. Можна сказати, отже, текст є символом, який вказує на вічну розумну душу, але також і на зв’язок з Богом.
Важливим також є вірш українською за посиланням, присвячений темі душі (присвячений людині, яку я знаю, щодо її Дня народження).
... https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Після сотворення людини (у сьогоднішньому тексті поки лише Адама) — вона оселена Богом у Раю, в Едемі (перекладається як приємний
).
Знову очевидна багатопластовість, багатошаровість тексту, оскільки відомо, що фізичні річки ніколи не розділяються, але можуть лише зливатися. Те, що єдина райська річка розділялася на 4 річки, знову вказує на її певною мірою нематеріальність
, можливо, вона наче Боже піклування про чисту землю загалом, напуває її водами
.
Цікава деталь, що річки течут
Дивіться також:
16032023.html
(Додано 2023-03-16 09:59 PM EET).
Багато важливих і глибоких настанов.
Зупинюся лише на Притчі III, 11 — Сину, Господнім покаранням не нехтуй і не слабни, коли Ним покараний
. Фактично: 1) не роби вигляд, що нічого не відбулося (не знецінюй), не будь неуважним, байдужим, пам’ятай важливе — зокрема вивчай уроки історії, зберігай пам’ять; 2) нехай будь-які сумні події не знеохочують, не демотивують у прагненні Бога, у бажанні добра, істини та краси, нехай не викликають зневіру, втрату надії та любові.
Чи можна кожну прикрість та сумні події вважати Божим покаранням?
Якщо людина бачить безпосередній зв’язок подій з порушення Божої волі, Його заповідей, з духовним занепадом, бачить те, що сумні події викликані більш ранніми гріхами, то в її очах ці події можуть дійсно бачитися як Господнє покарання
. Щоб дати добру пораду такій людині в її стані, Соломон і говорить до неї цими словами.
В Євангелії Христос розкриває тему глибше, про частину з того є гарний твір за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Багато людей розуміють так, що і попущення Боже у Старому Завіті часто називається Божою волею, так що навіть те, що Бог не хоче, але допускає, може в Старому Завіті називатися Божим
.
Більше на цю тему є за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
повчає… і карає
— згідно тогочасного розуміння виховання покарання було необхідною складовою виховання (цим тогочасні люди відрізняються від сучасних). Фактично смисл у тому, що потрібно вміти з усього винести урок
, і вміти бачити виховне значення різних подій.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!