🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
Дивіться за посиланням:
28072023.html
Луки XVI, 19 — ‘ημεραν’ — ‘emeran’ — день
((що)дня).
Луки XVI, 25 — ‘αγαθα’ — ‘agatha’ — добро
(в оригіналі у множині, тобто блага
). ‘κακα’ — ‘kaka’ — зло
(в оригіналі у множині). Подібно, як і у випадку з важкими хворобами та у Євангелії від Марка, Лука подає стан страждань та глибокої соціальної нерівності через слово зло
(у множині), яке часто вживається для позначення значного морального зла. Звідси висновок, що не можна вважати величезну соціальну нерівність, яка веде до значних труднощів у житті, за щось хороше, але навпаки, християни зобов’язані з такою боротися. Ці слова в устах праведного та вірного Авраама особливо справедливі.
Луки XVI, 26 — ‘ημων’ — ‘emon’ — нас
(нами). ‘ημας’ — ‘emas’ — нас
.
Луки XVI, 31 — ‘ει μωυσεως’ — ‘ei moyseos’ — якщо Мойсея
. Тлумачі пояснюють, що тут Авраам (Ісус його устами) свідчить про Себе Самого, як про Когось, Хто воскресне із мертвих. Ці ж слова також означають, що якщо людина не відчуває, що є добрим, а що злим, якщо не слухає свою совість стосовно допомоги людям, не має співчуття тощо, то навіть великі чудеса таку людину не змінять. Сумління людини можна пробудити і на недосконалих прикладах (якими є Закон і пророки, які мають прообрази та тіні
майбутніх благ у Христі). Більше того, ми покликані так формувати свою свідомість та сумління, щоб вони були відкриті на такі недосконалі
приклади завжди, щоб не потрапити у ситуацію багача.
Відома притча, яка є лише у Луки. З неї дізнаємося, як маємо ставитися до соціальних викликів.
Бачимо особисту відповідальність кожної людини зокрема щодо того, як вона ставилася до ближніх, і загалом до суспільних викликів.
Ще відмічу, що притча яскраво свідчить про існування душі після смерті людини і до загального воскресіння.
Неправильним є намагання вивести з притчі вчення про марність молитви та добрих справ у ім’я спасіння померлих
. Прірва
, про яку говориться у притчі означає, що самі ті люди не можуть змінити свій стан, ае не означає, що з Божої волі людина, яка мучиться душею, заступництвом вірних, зокрема молитвами і милостинями живих її ближніх, Церкви не може перейти від пекла до спокою, а згодом і до Царства Божого. Також не переходять
означає, що святі не сходять до пекла, а грішні — на лоно Авраама (до Воскресіння Ісуса Христа, а після — до духовного Раю) за своїм бажанням.
Святителю Аверкію, єпископу Ієрапольському:
Про читання з Апостола дивіться за посиланням:
24052023.html
Іоана X, 9, 11, 14 — ‘ειμι’ — ‘eimi’ — (Я) є
. Вживається лише при наголошенні. ‘εμου’ — ‘emou’ — Мене
.
Іоана X, 14 — ‘εμα’ — ‘ema’ — Моїх
. Також з іншим наголосом — Моїми
.
Про сам образ дверей та пасовища гарно написано за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!
Джерело:
22102023.html