Читань Новозавітніх сьогодні не було, але читання були зі Старого Завіту про піст.
Доповнення читань у середу. Якщо в Іоїля піст є часом побожного смутку для спасіння, то у Захарії піст є часом радості для спасіння. Але у Старому Завіті ще не було викуплення Спасителем, тому це не час власне самої радості, а час очікування її, а вона сама є темою пророцтва. Захарія пророкує про ту радість, яку має дарувати піст, а точніше Господь у зв’язку з ним, у часи Нового Завіту.
У часи Нового Завіту обидві думки про піст можуть бути здійснені водночас, тому навіть виникло поняття в духовних творах радісного сумування
, яке грецькою мовою навіть є одним словом. Звучить як оксиморон, тобто поєднання протилежних понять в одному художньому образі, яке допомагає виразити щось важливе. Піст не покликаний дати перевагу (чи компенсувати) якісь індивідуальні й особистісні особливості, як то, наприклад, зробити жваву людину більш спокійною, а спокійну пожвавити, але він прагне наповнити життя почуттями, щирими та глибокими. Ці почуття мають вести людину до Бога, до себе, до інших людей. Тобто піст насправді змінює те, що цьому шкодить. А інакше на емоційному, на чуттєвому рівні піст не буде пережитий і не дасть плодів у цій сфері так, як міг би.
Тепер про деякі деталі.
Устами пророка Господь обіцяє спасти і бути Богом для народу у правді та праведності
. Деталі слів показують, що правда
також може означати тердість, вірність
. Тобто фактично бути синонімом віри. Тому бути Богом для народу у вірі, правді, твердості, певності та праведності
.
Пророк каже Будьте мужніми, зміцнюйтеся!
двічі. Чому? У зв’язку з Божим благословенням. Це важливо — потрібно зміцнюватися у всякому добрі, бо Бог його благословляє.
Про задуми Божі говориться щодо попущення Божого (щодо гріхів) та щодо волі, дійсного бажання Бога щодо добра. У Старому Завіті ці насправді два різних ставлення Бога часто зображені однаковим чином як Божий задум
. Але Бог зла не сотворив
, любов не мислить зла (лихого)
, тобто йдеться про Божий Промисел, Провидіння, Його Всевідання. Бог про все знає, але зі злом бореться, а добро дарує, до нього спонукає і його примножує. Більше щодо теи є у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Дивіться також:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30062023.html
Це посилання додано 15.03.2024 р.
Захарії VIII, 19 — Так говорить Господь Саваоф: піст четвертого, піст п’ятого, піст сьомого і піст десятого місяців будуть для дому Юди на радість, на веселість і на добрі свята, і зрадієте. Тож любіть правду і мир!
. Чотири згадки про пости — вказують зокрема і на чотири багатоденні пости у традиційному християнстві (хоча і відлік місяців відрізняється).
Деталі слів на радість
— на зрадіння, жвавість, особливо при зустрічі
(не дуже часто вживане у Старому Завіті слово), на веселість
— на радість у широкому сенсі
(часто вживане слово про радість), на добрі (у широкому сенсі, приємні, хороші) свята
— добрий певний визначений час, сезон, пора, місце або призначена зустріч, також може вживатися як попередній сигнал чогось подібного
. правда
— те ж слово, що і вище, синонім віри та вірності, довіри та певності. мир
і любов
— слова, які часто вживані у Писанні.
Захарії VIII, 23 — Ми підемо з тобою, бо ми почули, що з вами є Бог
— пов’язані з пророцтвом Ісайї: Ось Діва матиме в утробі й породить Сина, і даси (дадуть) Йому ім’я Еммануїл
(Ісайї VII, 14), що означає: З нами Бог
(Матфея I, 23).
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!