🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
1 Коринтян XII, 15, 16 — ‘ειμι’ — ‘eimi’ — (я) є
. Вживається при наголошенні.
Змістовне богословське місце, продовження учорашнього читання за змістом:
31072023.html
Павло пояснює, що значить бути членами Тіла Христового з точки зору проявів Божих дарів та служінь, а також взаємної потрібності у Церкві, спільноті вірних.
Пояснення дуже красномовне, якщо розуміти його як певне порівняння людей з частинами тіла, а Церкву (загалом тут мається на увазі кожна місцева громада Церкви, від яких пішло згодом поняття Помісної Церкви) в цілому як усе тіло. Також додам, що слово соборна
у Символі віри, грецькою καθολική (εκκλησία) первісно означало така, що має у собі всю повноту необхідних для спасіння людей духовних дарів і служінь, на думку принаймні деяких дослідників.
Незвичайні слова частин тіла про самих себе вказують також на те, що Бог опікується усіма частинами тіла, незважаючи на те, що вони можуть не повністю розуміти своє покликання, також у часі їх пошуків. Описані міркування частин тіла можливі у часі, коли вони (тобто він і люди) знаходяться в стані пошуку себе у Церкві. І Бог піклується про них і у цей час.
Потрібно підкреслити, що духовні дари даються членам Церкви навіть тоді, коли вони не знають, які саме, і навіть тоді, коли вони не розуміють, що саме є їхніми духовними дарами. Така Божа щедрість потрібна для їх власного розвитку, зростання, пізнання Бога, а також для служіння іншим ще до усвідомлення людьми своїх дарів. Бог хоче, щоб люди знали Його, знали себе самих, знали інших, знали і розпізнавали свої дари та дари інших, але дарує їх часто раніше, ніж це останнє відбудеться, отже, наперед, передбачливо.
І друга думка — хоча різні частини тіла мають різні дари і служіння, але немає такої частини тіла, яка виконувала б функції усіх інших.
Усе ж це для збудування Церкви як Тіла Христового.
Матфея XVIII, 19 — ‘συμφωνησωσιν’ — ‘symphonesosin’ — будуть у гармонії, (образно) у співзвучності, у згоді
.
Матфея XVIII, 20 — ‘εμον’ — ‘emon’ — Моє
. ‘ειμι’ — ‘eimi’ — (Я) є
. Вживається при наголошенні.
Матфея XVIII, 21 — ‘εμε’ — ‘eme’ — мене
.
Матфея XIX, 13, 14 — ‘παιδια’ — ‘paidia’ — малих дітей
.
Про зв'язування дивіться за посиланням:
12072023.html
Про початок читання гарно написано за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
Далі йдеться про прощення. Далі йде притча, яка пояснює думку детальніше (і читається окремо в інший час).
Ще далі коротко про проповідь та чудеса, а далі продовження учорашнього читання:
31072023.html
Другою особливістю, якої варто вчитися у малих дітей — це їх інтерес та прагнення до пізнання, до розвитку, до зростання. Не забороняйте їм
передбачає, що вони самі хочуть пізнати, вирости, розвинутися тощо. Тому малі діти є яскравим і поширеним наочним прикладом того, якими мають бути у цьому смислі бажання справжніх вірних, якими є люди, які воістину хочуть увійти у Царство Боже. Таких є Царство Боже
тому також означає, що у Царство Боже нікого силою не тягнуть, але усі, хто там будуть, будуть там добровільно.
Преподобному Серафиму Саровському або Паїсію Києво-Печерському, у Дальніх печерах:
Про часте читання преподобним святим дивіться за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
22052023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!