Коментар на (Ісайї II, 3-11; Буття I, 24-II, 3; Притчі II, 1-22)

...

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.

Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.

На 6-му часі:
(Ісайї II, 3-11)
Ісайї II, 3 — 'εἰς τὸ ὄρος κυρίου καὶ εἰς τὸν οἶκον τοῦ θεοῦ Ιακωβ' - 'eis to oros kyriou kai eis ton oikon tou theou Iakob' - у гору Господа і в дім Бога Якова. Тобто куди. 'ἐν αὐτῇ' - 'en aute' - у ній; нею (дорогою). 'ἐκ γὰρ Σιων' - 'ek gar Sion' - бо від Сіону; бо із Сіону. 'ἐξ Ιερουσαλημ' - 'ex Ierousalem' - з Єрусалиму. В обох випадках прийменник 'ek' вказує на те, звідки вийде Закон і Слово Господнє.

Ісайї II, 4 — 'τὰς μαχαίρας αὐτῶν εἰς ἄροτρα καὶ τὰς ζιβύνας αὐτῶν εἰς δρέπανα' - 'tas makhairas auton eis arotra kai tas zibyna auton eis drepana' - мечі свої на лемеші і списи свої на серпи. Прийменник 'eis' вказує на те, на що буде перекована зброя.

Ісайї II, 6 — 'ἀπ’ ἀρχῆς' - 'ap arkhes' - від початку. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на початок відліку часу.

Ісайї II, 10 — 'εἰσέλθετε εἰς τὰς πέτρας καὶ κρύπτεσθε εἰς τὴν γῆν ἀπὸ προσώπου τοῦ φόβου κυρίου καὶ ἀπὸ τῆς δόξης τῆς ἰσχύος αὐτοῦ' - 'eiselthete eis tas petras kai kryptesthe eis ten gen apo prosopou tou phobou kyriou kai apo tes doxes tes iskhyos autou' - іде у скелі і сховайся у землю від лиця страху Господа і від слави сили Його. Прийменник 'eis' вказує на те, куди рухатися (хоча той рух марний), а прийменник 'apo' вказує, від чого тікати (знову ж таки, марно), щоб не мати нічого спільного. Можна віддалятися від Бога, але неможливо це зробити повністю, цілком.

Ісайї II, 11 — 'ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ' - 'en te hemera ekeine' - у той день; того дня.

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20032024.html

На вечірні:
(Буття I, 24-II, 3)
Буття I, 29 — 'ἐν ἑαυτῷ' - 'en heauto' - у собі. 'ἔσται εἰς βρῶσιν' - 'estai eis brosin' - (нехай) буде їжею. Тут не стільки заповідь (адже згодом люди почали їсти мʼясо тварин, що не було порушенням цих слів Божих), скільки опис того, що будуть робити люди. Господь навчає людей їсти. Це важливо, оскільки вказує на те, що Він турбується про їх потреби.

Буття I, 30 — 'ἐν ἑαυτῷ' - 'en heauto' - у собі. 'εἰς βρῶσιν' - 'eis brosin' - їжею. Дивіться щойно вище.

Буття II, 2 — 'ἐν τῇ ἡμέρᾳ τῇ ἕκτῃ' - 'en te hemera te hekte' - у шість днів. 'ἀπὸ πάντων τῶν ἔργων' - 'apo panton ton ergon' - від усіх справ. Прийменник 'apo' вказує на те, що Господь припинив їх повністю, тобто вони були завершеними, повними, їм не бракувало чогось ще.

Буття II, 3 — 'ἐν αὐτῇ κατέπαυσεν ἀπὸ πάντων τῶν ἔργων αὐτοῦ' - 'en aute katepausen apo panton ton ergon autou' - у ньому зупинився (спочив) від усіх справ своїх. Дивіться вище.

(Притчі II, 1-22)
Притчі II, 1 — 'παρὰ σεαυτῷ' - 'para seauto' - біля тебе (себе) самого. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що біля себе потрібно це берегти, тобто це глибоко особисті заповіді.

Притчі II, 2 — 'εἰς σύνεσιν' - 'eis synesin' - до розуміння; до розуму. Прийменник 'eis' вказує на те, куди відбувається спрямування і рух серця.

Притчі II, 6 — 'ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ' - 'apo prosopou autou' - від лиця Його. Прийменник 'apo' вказує на те, що це дар Бога людям.

Притчі II, 10 — 'εἰς σὴν διάνοιαν' - 'eis sen dianoian' - у твої глибокі думки; у твої роздумування; у твої міркування. Тобто увійде куди.

Притчі II, 12 — 'ἀπὸ ὁδοῦ κακῆς καὶ ἀπὸ ἀνδρὸς λαλοῦντος μηδὲν πιστόν' - 'apo hodou kakes kai apo andros lalountos meden piston' - від дороги злої і від чоловіка, що не каже нічого, вартого довіри. Прийменник 'apo' вказує на те, що Господь через слова Соломона прагне врятувати нас від зла та обману.

Притчі II, 13 — 'ἐν ὁδοῖς σκότους' - 'en hodois skotous' - у дорогах темряви; дорогами темряви.

Притчі II, 16 — 'τοῦ μακράν σε ποιῆσαι ἀπὸ ὁδοῦ εὐθείας' - 'tou makran se poiesai apo hodou eutheias' - тебе віддалити від дороги прямої. Прийменник 'apo' вказує на те, що віддалити вони хочуть зовсім.

Притчі II, 18 — 'παρὰ τῷ θανάτῳ' - 'para to thanato' - біля смерті. 'παρὰ τῷ ᾅδῃ' - 'para te hade' - біля аду. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, близько від чого знаходяться спокусники та спокусниці.

Притчі II, 19 — 'ἐν αὐτῇ' - 'en aute' - у ній. 'οὐ γὰρ καταλαμβάνονται ὑπὸ ἐνιαυτῶν ζωῆς' - 'ou gar katalambanontai hypo eniauton zoes' - не досягне (не матиме, не побачить, не знайде) довгих років життя (довголіття). Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує на те, що у випадку поєднання зі спокусниками чи спокусницями людина не буде увінчана довголіттям.

Притчі II, 21 — 'ὑπολειφθήσονται ἐν αὐτῇ' - 'hypoleiphthesontai en aute' - залишаться (житимуть далі) у ній.

Притчі II, 22 — 'ἐκ γῆς' - 'ek ges' - із землі. Тобто звідки. 'ἀπ’ αὐτῆς' - 'ap autes' - з неї. Прийменник 'apo' вказує на те, що беззаконні будуть повністю позбавлені землі, тобто будуть у муках.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!