Євреям XII, 28 — про страх Божий є гарний твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Євреям XIII, 2 — йдеться про Авраама та Лота, ми розбирали раніше.
30032023.html
Відзначу також, що в оригіналі два перших вірша глави мають корінь ‘φιλο’ — любов дружня, братерська (сестринська), побудована на спільності. Братолюбство
— така любов до близьких і спільників, гостинність
— до чужинців
та приходьків, а загалом — по можливості загальна.
Євреям XIII, 3 — пам’ять не лише про в’язнів у буквальному розумінні, але про всіх стражденних, тому що вірні також зараз у порівнянні з вічністю мають різні страждання та труднощі. Текст не має на увазі, що тіло людини є схожим на тюрму, але що теперішнє життя має страждання, як і радості.
Євреям XIII, 4 — чесний шлюб
— тобто особливий, шанований, кращий, ніж прекрасний, який є особливою унікальною цінністю тощо, неповторний, єдиний. Розпусників та перелюбників судить Бог
— паралель до слів Ісуса у Нагірнй проповіді (Матфея V, 27-32; також: XIX, 4-9). Про те є гарні твори за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Perelyub-korotko.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B1-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F.html
(довша версія)
Євреям XIII, 5 — Без грошолюбства у способі життя будьте задоволені тими (життєвими благами), що є близькими, що надходять
— бо Господь близько
. Для вірної людини Господь є Джерелом постійної радості, Його можна завжди хвалити, прославляти, дякувати Йому, співати для Нього. Смисл не в тому, що людина завжди має задовольнятися наявним (інакше вона не буде прагнути більшого та розвиватися), а в тому, що Господь завжди близько, і життєві блага потрібно використовувати у часі
, радіти їм тут і зараз
, коли вони близько і надходять
, не прив’язуючись до їх кількості, не стаючи залежними від них. Наприклад, маєш смачну їжу — поїж помірковано, порадій і подякуй Богові. Також постарайся виявити і Божу любов до ближніх.
Ставлення до життя має бути — сміливим у Господі
.
Також Павло пригадує про наставників та наслідування їх віри у пошані.
А Христос завжди є Собою.
Читання довге і багате на різні подробиці, якщо на них зупинятися детально, то як Іоан Богослов пише в іншому місці — і сам світ не вмістив би написаних книг
(Іоана XXI, 25).
Тому по порядку лише коротко прокоментую деякі важливі деталі.
Лазар, Марта і Марія — близькі друзі Ісуса. Одні з моїх улюблених святих.
Що відомо про Марію. Марій було багато (крім Божої Матері, ще принаймні Марія Магдалина, моя улюблена свята, Марія, сестра Лазаря, про яку читається тут, Марія Якова, які усі є мироносицями), Іоан уточнює, котра саме Марія. Читачі (учні Іоана) знають про неї чи навіть її саму.
Дванадцять годин на день — весняне рівнодення (непряма вказівка на дату події). В образі світла і ходьби Ісус говорить про постійну боротьбу добра і зла. І навчає сміливості у добрі.
Слова Фоми показують його сміливість та відданість Ісусу. А міркування на тему — що апостоли думали, що Ісус збирає сили
, щоб з ними лише піти в Єрусалим для захоплення влади.
Помітною є шана від юдеїв для сім’ї Лазаря. Що також свідчить про їх благочестя.
Віра Марти. Її сповідання. Слова Христа про Нього Самого. Ключові у багатьох відношеннях. Іоана XI, 25 — Мене
— ‘εμε’ — ‘eme’.
Слова Ісуса нагадують Марті про Марію — і вона кличе її від імені Ісуса. Видно, Марія любила слухати Ісуса, в тому числі Його високу науку. Сама Марта була більш приземлена
.
Сповідання Марії. Обидві сестри мають спільну віру в Ісуса, але прояви їх любові відрізняються.
Зворушення Ісуса. Згадка, що Він заплакав (з любові та співчуття).
Чудо воскрешення. Христос здійснює саму подію так, щоб нас навчити.
Дивіться також написане за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!