Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
На 6-му часі:
Ісайї XLIX, 6 — 'εἰς διαθήκην γένους' - 'eis diatheken genous' - заповіт роду
. 'εἰς φῶς ἐθνῶν' - 'eis phos ethnon' - світло народів; світло язичників
. Можливі різні варіанти перекладу. 'εἰς σωτηρίαν' - 'eis soterian' - на спасіння; для спасіння
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, яке значення матиме Ізраїль і для чого покликаний і сотворений.
Ісайї XLIX, 7 — 'τὸν βδελυσσόμενον ὑπὸ τῶν ἐθνῶν' - 'ton bdelyssomenon hypo ton ethnon' - обридженого людьми
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує тут на те, що дієприкметник обридженого
у пасивному стані.
Ісайї XLIX, 8 — 'ἐν ἡμέρᾳ σωτηρίας' - 'en hemera soterias' - у день спасіння
. 'εἰς διαθήκην ἐθνῶν' - 'eis diatheken ethnon' - у заповіт народів; у заповіт язичників
. Тобто чим буде Ізраїль (тут також можна під ним розуміти Слугу Божого, Сина Людського, Ісуса Христа).
Ісайї XLIX, 9 — 'τοῖς ἐν δεσμοῖς' - 'tois en desmois' - тим, що у кайданах
. 'τοῖς ἐν τῷ σκότει' - 'tois en to skotei' - тим, що у темряві
. 'ἐν πάσαις ταῖς ὁδοῖς αὐτῶν' - 'en pasais tais hodois auton' - у всіх дорогах їх
(у всіх справах, у всьому житті). 'ἐν πάσαις ταῖς τρίβοις' - 'en pasais tais tribois' - в усіх битих шляхах
(там, де дуже багато ходять).
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23042024.html
На вечірні:
Буття XXXI, 3 — 'ἀποστρέφου εἰς τὴν γῆν τοῦ πατρός σου καὶ εἰς τὴν γενεάν σου' - 'apostrephou eis ten gen tou patros sou kai eis ten genean sou' - повернися у землю батька твого і до покоління твого
(тобто туди, де почалося твоє нове життя, до місця народження).
Буття XXXI, 4 — 'εἰς τὸ πεδίον' - 'eis to pedion' - у рівнину; у поле
.
Буття XXXI, 6 — 'ἐν πάσῃ τῇ ἰσχύι μου' - 'en pase te iskhyi mou' - в усій моїй силі; усією моєю силою
. Тобто всіма силами Яків служив, старанно і з повною віддачею, жертовно.
Буття XXXI, 10 — 'ἐν τῷ ὕπνῳ' - 'en to hypno' - у(ві) сні
.
Буття XXXI, 13 — 'ἐν τόπῳ θεοῦ' - 'en topo theou' - у місці Бога
. Давньоєврейський текст тут має в Бет-Елі (Вефилі), яке перекладається як дім Бога
. Очевидно, ці слова тут мають подвійний смисл — географічний, але також і духовний, яке вказує на певну духовну святиню. 'ἐκ τῆς γῆς ταύτης' - 'ek tes ges tautes' - з цієї землі
. Тобто вийти звідки. 'εἰς τὴν γῆν τῆς γενέσεώς σου' - 'eis ten gen tes geneseos sou' - у землю народження твого
. Типова пара прийменників 'ek'-'eis', яка вказує на рух з одного місця до іншого як пункту призначення.
Буття XXXI, 14 — 'ἐν τῷ οἴκῳ τοῦ πατρὸς ἡμῶν' - 'en to oiko tou patros hemon' - у домі нашого батька
.
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23042024.html
Притчі XXI, 3 — 'παρὰ θεῷ μᾶλλον' - 'para theo mallon' - біля Бога краще
. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що йдеться про близькість до Бога. Чинити праведність й істину більше наближає до Бога і є ціннішим за зовнішні прояви релігійності (такі як жертвоприношення).
Притчі XXI, 9 — 'ἐν κεκονιαμένοις μετὰ ἀδικίας καὶ ἐν οἴκῳ κοινῷ' - 'en kekoniamenois meta adikias kai en oiko koino' - у побіленому вапном (тобто оздобленому та акуратному, красивому) з неправедним і у спільному домі
. Тобто йдеться про те, що зовнішні умови менше впливають на добробут, ніж спільність з неправедними і злими людьми. Стосунки з людьми важливіші за звичайні природні умови.
Притчі XXI, 10 — 'ψυχὴ ἀσεβοῦς οὐκ ἐλεηθήσεται ὑπ’ οὐδενὸς τῶν ἀνθρώπων' - 'psykhe asebous ouk eleethesetai hyp oudenos ton anthropon' - душа нечестивого (безбожного) не буде помилувана жодною людиною
. Прийменник 'hypo' в його формі перед наступним голосним тут з родовим відмінком і вказує на те, що це пасивний стан дієприкметника буде помилувана
. Важлива деталь, що тут не сказано про Бога — це пророцтво про безмежну Божу любов до людей — Христос помер за гріхи людей, коли вони були ще грішними, що, за словом апостола Павла, перевищує людську любов будь-кого.
Притчі XXI, 12 — 'συνίει δίκαιος καρδίας ἀσεβῶν καὶ φαυλίζει ἀσεβεῖς ἐν κακοῖς' - 'syniei dikaios kardias asebon kai phaulizei asebeis en kakois' - розуміє праведний серця безбожних і не цінує безбожних у злих (справах, думках, словах, намірах тощо)
. Тут мається на увазі те, що хоча нечестиві та безбожні можуть бути цілком щирими, бути відвертими, виявляти відкритість, і ці якості самі по собі бувають дуже цінними, але загалом така відвертість нечестивих людей не є цінністю, чимось, що варто берегти, про що варто дбати.
Притчі XXI, 15 — 'ὅσιος δὲ ἀκάθαρτος παρὰ κακούργοις' - 'hosios de akathartos para kakourgois' - благочестивий же нечистий біля злочинців
. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що, зближуючись зі злочинцями, навіть благочестива людина занечищується, псується, стає гіршою.
Притчі XXI, 16 — 'ἀνὴρ πλανώμενος ἐξ ὁδοῦ δικαιοσύνης ἐν συναγωγῇ γιγάντων ἀναπαύσετα' - 'aner plagomenos ex hodou dikaiosynes en synagoge giganton anapauseta' - чоловік, що заблукав (збився) з дороги праведності у зібранні (синагозі) велетнів спочине
. Тобто втратить будь-яке значення, втратить себе, стане непомітним і незначимим, наче в оточенні велетнів.
Притчі XXI, 17 — 'εἰς πλοῦτον' - 'eis plouton' - у багатство
. Незрозумілий зворот тут.
Притчі XXI, 19 — 'ἐν γῇ ἐρήμῳ' - 'en ge eremo' - у землі пустельній; у землі безлюдній
. Тобто краще бути самотньому, ніж зі сварливою та сердитою дружиною.
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23042024.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!