Слава Ісусу Христу! 🌞
1 Коринтян XV, 30 — ‘ημεις’ — ‘emeis’ — ми
.
1 Коринтян XV, 31 — ‘ημεραν’ — ‘emeran’ — день
. ‘ημων’ — ‘emon’ — нашім
(нашому).
1 Коринтян XV, 37 — ‘κοκκον’ — ‘kokkon’ — зернину, зерно
.
Продовження учорашнього читання про загальне воскресіння мертвих, про яке писав за посиланням:
07082023.html
Паралельне місце, яке стосується завершення сьогоднішнього читання, є розглянуте за посиланням:
12042023.html
Павло тут заперечує аргумент проти віри у загальне воскресіння, який побудований на основі суто матеріальних уявлень, на аналогії з неживою природою — нежива природа не так часто (далеко не завжди) утворює високоорганізовані (дуже впорядковані) комплекси, але воскресіння мертвих стосується Божої сили та живих у воскресінні людей. Отже, аргумент, що Бог нібито не може сотворити нові тіла належним чином
відкидається як помилковий.
Також він показує, до чого може (а отже, у багатьох випадках і приводить, як свідчить досвід багатьох людей і цілих народів) привести зневіра у загальне воскресіння мертвих — до неправильного ставлення до життя, зокрема до тілесних його проявів.
Подальша аргументація і пояснення будується на видимості смерті насінини у землі. Коли вона туди потрапляє, то ховається від зору людей, проростає, але це виглядає так, наче вона зникла, загинула, а тоді з’являється результат її потрапляння туди, у землю. Це зникнення
зернини з поля видимості символізує людську смерть у поясненні апостола (і у паралельному місці в Євангелії, дивіться посилання вище). Водночас і думка про те, що зернина залишається живою, також присутня в Писанні — зокрема Ісус Христос каже, що У Бога всі живі
.
Можна сказати, що стан зернини змінюється у землі — вона зникає з поля зору людей, але проростає і дає плоди. Так і смерть, а потім воскресіння — людина не зникає повністю, але є живою у Бога
, а тоді у час воскресіння воскресає з мертвих у новому тілі.
Це нове тіло має подвійні характеристики — як дає Бог
, і як самій особисто людині є властивим
(останнє означає, що воно несе на собі відбиток особистості людини, її характеру та особливостей). Можна так сказати, що від Бога людина отримує божественні характеристики воскреслого тіла, зокрема його незнищенність та вічність, але і це тіло відображає те, якою є сама людина (і це переважно від неї залежить).
(Цей абзац додано 09.08.2023 р.)
Потрібно сказати, що воскресле тіло людини не всі її характерні риси матиме, але лише ті, які мають значення. Наприклад, рани Ісуса Христа мають значення для нас і після Його Воскресіння принаймні до Другого Пришестя. Тому вони залишилися. Так, можна думати, що на самому Останньому загальному Суді (який ще називається у православній традиції Страшним) тіла будуть мати і ті значимі характеристики, які показуватимуть стан людини за її земного життя. Але після Суду зберігатимуться лише ті, які матимуть значення для всієї вічності — як Господь про те каже: і тоді праведники засяють у Царстві Божому, наче сонце
, тобто якщо до того часу вони не сяяли, як сонце, то після того, після Суду засяють. Також можна думати, що і рани Христа і мучеників у Царстві Божому зникнуть, оскільки спасіння уже здійснилося.
Дивіться також важливі пояснення за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Матфея XXI, 25 — ‘ημιν’ — ‘emin’ — нам
.
Ісус показує, що юдеї мали б усвідомити помилковість своєї позиції щодо Нього Самого, Його діяльності та вчення.
Але вони, і маючи всі підстави це усвідомити, не хочуть думати про те, але їхні гріховні пристрасті беруть гору над ними.
Дивіться також більш детальні міркування за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Преподобному Мойсею Угрину, Києво-Печерському:
Про часте читання з Апостола дивіться за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Про часте читання з Євангелія дивіться за посиланням:
22052023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!