🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
1 Коринтян XVI, 4 — ‘εμοι’ — ‘emoi’ — (зі) мною
.
1 Коринтян XVI, 12 — ‘ευκαιρηση’ — ‘eukairese’ — матиме гарну нагоду, гарний час, вільний час
.
Загалом читання про плани Павла та його ближчих співпрацівників стосовно відвідин коринтян. З точки зору віри, повчальний текст стосовно того, що доцільним є враховувати різні обставини, зокрема час та нагоду.
Притча про двох синів. Під синами розуміються різні люди, які мають два різних ставлення до Божої волі, волі Отця.
Питання Хто виконав?
стосується кінцевого результату, оскільки саме він був визначальним. У притчі згода / незгода у синів пов’язана з так званою самоідентифікацією людини — як людина себе пов’язує з Богом, і наскільки це в її очах важливо для неї. Згода означає, що людина вважає себе віруючою та побожною, певною мірою для неї це має значення, вона сама сприймає себе як таку. А незгода — навпаки — означає, що людина сама себе не хоче пов’язувати з Богом, принаймні на якомусь етапі свого життя, тобто відходить від Бога і рухається до гріха чи прямо у гріхах.
Натомість тут далі бачимо важливість покаяння. Грішні люди, які відійшли від Бога і не вважали себе праведними та побожними, навернулися багато через проповідь Іоана Хрестителя, проповідь покаяння, а ось ті, які вважали себе побожними і праведними, цього не хотіли зробити, їм власна самооцінка завадила. Натомість вони отримали другий заклик до покаяння — через бачення ними навернення вочевидь грішних людей, але і те вони не хотіли робити самі, бо не хотіли бачити свої гріхи. І тому в підсумку, що спонукатиме їх до покаяння? А якщо Божою волею є саме покаяння, бо усі грішні, тоді отже, вони і не виконали Божу волю.
Зверну увагу, що з притчі НІЯК НЕ випливає думка, що для спасіння краще спочатку бути грішною людиною. Так, у притчі грішні люди покаялися. Але для цього знадобилася проповідь Іоана Хрестителя (в історії — унікальний випадок, якщо ж більш загально, то знадобився суттєвий поштовх до покаяння). А якщо людина не відчує такий поштовх? Якщо гріх закриє їй бачення взагалі? Тоді її стан ще гірший, ніж тієї, яка погодилася, але не пішла.
Тому притча навчає найперше покаянню, навчає бути відкритими до навернення та покаяння (не шукати якісь особливі поштовхи), а також смиренню — правдивому баченню свого стану і готовності до виправлення. Цим притча подібна до іншого місця з Євангелія, про яке йшлося за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Великомученику та цілителю Пантелеймону:
Про читання з Апостола великомученикам дивіться за посиланням (там стосовно Феодора Стратилата):
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!