Слава Ісусу Христу! 🌞
2 Коринтян I, 12, 14, 18, 19, 20 — ‘ημων’ — ‘emon’ — нас (нашого)
.
2 Коринтян I, 14 — ‘ημερα’ — ‘emera’ — (у) день
.
2 Коринтян I, 17 — ‘ελαφρια’ — ‘elaphria’ — легковажність, непостійність (як характеристика людини)
. ‘εμοι’ — ‘emoi’ — (у) мені, мене
.
2 Коринтян I, 19 — ‘εμου’ — ‘emou’ — (через) мене
(перекладається як я
, в оригіналі у вас … через мене…
).
Павло свідчить про святе життя апостолів серед коринтян, а також висловлює надію, що те, про що писалося вчора за посиланням нижче, було зрозумілим:
10082023.html
Апостоли є похвалою (підставою для похвали) вірним, як чудовий взірець для них, а дійсно вірні так само є похвалою для апостолів, більш загально — гарні учні похвала для вчителів. Днем Господа
називається Друге Пришестя Ісуса Христа у славі.
Павло називає добру подію — прибуття — благодаттю
. Це показує, що слово благодать
не завжди в Писанні означає суто духовну Божу дію, але може стосуватися і дарованих Богом подій чи станів (звідси і давнє християнське побажання, часто забуте тепер: Зичу тобі / вам Божих благодатей!
).
Ставлячи питання про легковажність, Павло показує, що таке тілесні задуми
(термін, який він вживає у різних випадках, тут найяскравіше видно, що він має на увазі). Тіло
не володіє повнотою дарів, зокрема знання та мудрості, впевненості, твердості та інше, тому коли людина непевна, коли її позиція може бути легко змінена, непостійна, нестійка, мінлива, тоді це і є тілесні задуми
.
Так, так, і ні, ні
— цитата Ісуса Христа з Євангелія (Матфея V, 37), але Ісусом вона вживається в іншому значенні (цікавий приклад, коли одна і та ж характерна фраза в устах Ісуса Христа та апостола має цілком різний зміст). Також її вживає апостол Яків у такому ж смислі, як і Христос (дивіться: Якова V, 12). Дивіться про смисл фрази в Ісусових словах за посиланням:
09062023.html
Апостол Павло ж тут вживає цю фразу в значенні коливатися в своїх думках, діях, бути нестійким, мінливим, легковажним
.
Щоб показати, чим духовні думки
відрізняються від тілесних задумів
, а отже, ще більше — чим Божі задуми кращі за людську непостійність, Павло і підкреслює це у вигляді слів про у Христі було
Так” і Амінь!
. Божі обітниці не є такими, як людські тілесні задуми, Бог не має непостійності, мінливості, невідання, невпевненості, легковажності, але Він є вірним та істинним. Якщо ж людина поєднується з Богом, то і вона перестає бути
тілесною” в цьому розумінні, але стає духовною
людиною (в міру сили та глибини, щирості, цілісності та повноти поєднання).
Матфея XXII, 23 — ‘ημερα’ — ‘emera’ — дню
(перекладено як дня
).
Матфея XXII, 25 — ‘ημιν’ — ‘emin’ — нам
(перекладено як нас
).
Матфея XXII, 32 — ‘ειμι’ — ‘eimi’ — (Я) є
. Вживається при наголошенні.
Суперечка саддукеїв з Ісусом про воскресіння мертвих (саддукеї були раціоналістами, не вірили у загальне воскресіння мертвих, на відміну від фарисеїв та християн). Також вона має значення для розуміння Таїнства Шлюбу.
Приклад саддукеїв (напевно, вигаданий, хоча теоретично можливий, він, за їх задумом, мав підкреслити проблематичність їх логіки стосовно воскресіння мертвих) спирається на Старозавітній закон про левіратний шлюб. Цей закон передбачав можливість старшому після померлого брата брату відновити насіння брата
через статеві стосунки з його бездітною вдовою. Таке не вважалося гріховним, бо ізраїльському народові потрібно було зберегтися до Приходу Христа. Після ж Його Пришестя цей закон втратив свою силу і зараз він не діє (християни не визнають тепер левіратний шлюб як допустимий).
Писав раніше про слова Христові стосовно воскресіння та Шлюбу дивіться за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
08082023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!