🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
Продовження читання, про яке йшлося за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
2 Петра I, 11, 14, 16 — ‘ημων’ — ‘emon’ — нас
(нашого).
2 Петра I, 13 — ‘ειμι’ — ‘eimi’ — (я) є
. Вживається при наголошенні.
2 Петра I, 15 — ‘εμην’ — ‘emen’ — моєму
.
2 Петра I, 18 — ‘ημεις’ — ‘emeis’ — ми
.
2 Петра I, 19 — ‘προσεχοντες’ — ‘prosekhontes’ — зважаючи; присвячуючи себе; маючи додатково чи крім того
. ‘εως ου ημερα’ — ‘eos ou emera’ — поки цей день
— тут мається на увазі День Другого Пришестя Христового, тобто поки Христос не прийде удруге. Пророцтва дійсні аж до Другого Пришестя — як ті, що збулися, так і ті, що мають збутися.
Вхід до Царства Божого
— тут також мається на увазі здатність свідомо жити згідно Божої волі та задуму вже зараз, ще до настання Царства Божого, але також і власне саме Царство Боже після Другого Пришестя Ісуса Христа.
Теперішня моя оселя
(в оригіналі слово, яке спільнокореневе зі словом скинія
, намет
, і також нагадує як про Старозавітну скинію, так і про Преображення, про яке йдеться далі) — тіло Петра до його смерті.
Христос відкрив Петрові, що скоро той відійде до Господа, про що Петро тут згадує.
Петро бачив одним із завдань свого служіння утверджвати інших у вірі та чеснотах (порівняйте, наприклад: Луки XXII, 32; Іоана XXI, 15-25), і робить це і після тілесної смерті.
Тоді він посилається на Преображення Господнє, безпосереднім свідком та учасником якого був сам особисто. Багато язичницьких міфів та легенд містять у собі художні домисли, фантазію авторів, часто доволі винахідливу, а апостоли були свідками Христа.
І тут Петро свідчить про Преображення, свято якого сьогодні.
Про завершення читання сказано вище, багатство смислів у складній метафорі з кількома складовими дуже велике, тому складно дати гарний переклад. Пророчі слова і потрібно мати додатково
, і себе можна ввіряти Богові, вірячи у них, і на них же варто і зважати, звертати увагу. Великим є значення Старозавітніх пророцтв для утвердження у вірі.
Матфея XVII, 1 — ‘ημερας’ — ‘emeras’ — дні
(днів).
Матфея XVII, 2 — ‘εμπροσθεν’ — ‘emprosthen’ — перед, перед обличчям
.
Матфея XVII, 4 — ‘ημας’ — ‘emas’ — нас
(нам). ‘σκηνας’ — ‘skenas’ — шатра, намети
(дивіться паралель з читанням вище).
Читання про Преображення Господа Бога та Спасителя нашого Ісуса Христа.
Як розуміють, це явлення було для зміцнення віри в апостолах, коли вони бачитимуть Христа стражденним на хресті, у часі Його Страждань, Смерті та Воскресіння. Заборона розповідати могла якраз бути викликана тим, що учні все ж не розуміли майбутніх подій з Ісусом, хоча Він уже їм про них говорив, тому, щоб не поширювати неправильне бачення події, Ісус заборонив їм тоді розповідати.
Також тут бачимо явлення Трійці — Син преобразився, Отець засвідчив голосом, а Дух Святий явився у вигляді світлоносної хмари. Є паралель з явленням Трійці у часі Хрещення Ісуса Христа в Йордані.
В описі події бачимо яскраво прояви духа людини (про що писав раніше). Найбільш яскраво себе дух людини проявляє у трьох сферах — прагнення Бога (спраглість і зголоднілість на праведність — один з варіантів сказати про те іншими словами), страх Божий і совість (прямо пов’язана зі здатністю усвідомлювати добро і зло) (дивіться про це зокрема українською мовою за посиланням:
https://parafia.org.ua/biblioteka/hrystyyanstvo-virovchennya-ta-tradytsiji/zakon-bozhyj/chastyna-tretya-svyaschenna-istoriya-staroho-ta-novoho-zavitu/#toc---
).
Тут же якраз бачимо високі ступені прояву усіх трьох водночас — Добре нам тут бути…
і бажання залишатися — це прагення Бога; великий страх в учнів — появ страху Божого (про який більше написано за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
); а Добре нам тут бути…
— також і прояв совісті, яка свідчить, що це добре — бачити світло Преображення, світло Боже.
Отже, Господь дійсно явив учням Свою славу в тій мірі, як вони могли вмістити, — повною мірою для духа, бачення тілесними очима, і все разом — значення для душ.
Також щодо того, яким було Фаворське світло у XIII столітті були дискусії, і вчення про це світло сформулював святитель Григорій Палама. Не вдаючись у подробиці, скажу, що Фаворське світло є Божественною енергією, дією Бога поза Своєю власною природою, дією у творінні, благодаттю, яка є несотвореною, вічною. Можна казати, що це — Сам Бог (але не у Самому Собі, а в творінні) Себе являє, відкриває.
Як писав раніше, слово благодать
в Писанні може використовуватися і в інших значеннях (дивіться, зокрема за посиланням:
11082023.html
).
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!
Джерело:
19082023.html