Читання Старого Завіту сьогодні продовжують учорашні. Тому сьогоднішні думки продовжують учорашні за посиланням:
27022023.html
Пророцтва Ісайї багапланові та багатозначні. Наприклад, суд Божий вказує як на біди, які Ізраїль зазнав історично, так і на Перше Пришестя Христове, так і на Друге Пришестя Христове, так і на Божий Промисел завжди, так і … але всюди не в одному і тому ж розумінні.
Стосовно Першого Пришестя вказує на силу Господа, на благодать та Євангеліє, які нищать гріх, як вогонь нищить звичайні речі, нищить саму основу — так і Господь прийшов, щоб знищити державу смерті
, стерти голову змія
тощо. Дійсно, Господь дав усе потрібне для цілком успішної та переможної боротьби з гріхами та пристрастями, запалив вогонь
(який, згадайте, Він дуже хотів запалити).
Стосовно Другого Пришестя — вогонь вказує на славу Божу, якою буде все наповнене. І як розуміють, для спасенних вона буде як світло, до якого вони є причасними та є спільниками, як джерело усякого блага, а для тих, хто загине — як вогонь і те, що являтиме їх вічне буття.
Стосовно Божого Промислу — вогонь вказує на те, що благодать Божа постійно дарує людям силу перемагати гріхи та очищає, лишень би люди поєднувалися з нею у цьому.
Стосовно історичних подій — відхід від Божої волі приводить до занепаду. Більше про те є за посиланням:
https://www.facebook.com/groups/mereza/posts/2796433527321908/
З огляду на таку багатозначність та багатоплановість (а я насправді дуже коротко лише вказав на певні моменти з усього) навіть складно сказати, що пророцтво збулося тоді-то і тоді-то, оскільки воно відкриває те, що відбувається завжди, і те, що відбулося, і те, що відбудеться.
Зверну увагу на те, що Бог творить видимий (Все)світ з участю самого творіння (коли воно є). Більше про те є у гарних творах за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Proof.html
https://sites.google.com/view/rozdumy23/home/isnuvanna-piznaemo-virou
Бог творить світ за родом його (їх)
— тобто має місце групування
та розрізнення
. Існує така думка, що це аргумент на користь так званої теорії мікроеволюції та заперечення макроеволюції — еволюція відбувається в межах видів, але не між видами (один білогічний вид не еволюціонує в інші), і ця теорія має багато суттєвих агументів. Загалом це одне з питань, які ми не розуміємо так, як хотілося, і яке тому викликає інтерес.
Дні
творіння, як відомо, не є нашими днями, а є певними періодами часу
(і на мою думку, сама певна невизначеність слова іом
, яке перекладене як день
вказує на… теорію відносності Ейнштейна).
Цікаві дані щодо сучасних наукових поглядів на тему початку Всесвіту є в англомовному відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=dr6nNvw55C4
Стосовно деяких інших питань напишу, дасть Бог, завтра.
Ключовим віршем для розуміння є Притчі I, 31. Загалом дуже глибокий текст, про один з його аспектів є гарний твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Загалом потрібно сказати, що мудрість
— також багатозначний і багатоплановий образ. Зупинюся лише на тому, чому говориться про сміх. Думаю, можна міркувати так, що сміх є реакцією на комічне, а останнє виникає як певна невідповідність, наприклад, за класичним означенням, між формою та змістом. Сміх
образно (це антропоморфізм) зображає відсутність зв’язку — між зверненням та реакцією — люди будуть звертатися до мудрості, але не знаходитимуть її. Але вони її відкинули — тому не можуть знайти, бо не шукають.
Тому Господь відкриває, як попередження, і спонуку шукати мудрість, а вона веде до Бога.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!