🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
Образу (убрусу) Ісуса Христа:
Колосян I, 13 — ‘ημας’ — ‘emas’ — нас
.
Колосян I, 15 — ‘εικων’ — ‘eikon’ — образ
(звідси слово ікона
, а також прямий зв’язок з нерукотворним образом, пам’ять перенесення якого сьогодні).
Читання з Апостола містить подяку Богові Отцю і виклад віри стосовно Господа Ісуса Христа.
Син є образом Отця (невидимого Бога
), народженний раніше від усякого творіння (несотворений), є Творцем, бо Ним (Словом
) і у Ньому (як Меті, як пункті призначення, тобто все творіння є Богом спрямовуване до Сина Божого, все має наближатися до Нього) все сотворено. Це сповідання перегукується з Я є Альфа і Омега, Початок і Кінець (Мета)
(Одкровення I, 8, 17-18).
Первородженим з мертвих називається через порівняння воскресіння з народженням — стан людини змінюється як при воскресінні, так і при народженні (смисл порівняння).
Дивіться також про це все більш докладно за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Proof.html
Луки IX, 51 — ‘ημερας’ — ‘emeras’ — дні
.
Луки IX, 55-56 — у багатьох давніх списках Євангелія слів Ісуса немає.
Наука щодо лагідності Ісуса — якщо думати, як допомагати людям досягати спасіння, тоді людина стає лагідною, людяною.
Рядові читання — 2, з’єднані в одне послідовне за вчора і сьогодні:
2 Коринтян VIII, 7, 9, 19, 20, 22-24, IX, 3 — ‘ημων’ — ‘emon’ — нас
(нашого). Слово благодать
у 7 вірші можна також тут перекласти як добра справа
, добрих діях
, доброчинності
, благодіяннях
.
2 Коринтян VIII, 11-12 — ‘προθυμια’ — ‘prothymia’ — готовність до дії, охочість, намір діяти, завзяття, вмотивованість
.
2 Коринтян VIII, 19 — ‘προθυμιαν’ — ‘prothymian’ — готовність до дії, охочість
(див. вище, але тут у знахідному відмінку).
2 Коринтян VIII, 20 — ‘ημας’ — ‘emas’ — нас
.
2 Коринтян VIII, 23 — ‘εμος’ — ‘emos’ — мій
.
2 Коринтян IX, 4 — ‘εμοι’ — ‘emoi’ — мені
((зі) мною). ‘ημεις’ — ‘emeis’ — ми
.
Павло каже коринтянам завершити, здійснити те, що виявили готовність доброго робити.
Смирення Христа спонукає вірних виявляти справи милосердя, зокрема до потребуючих та бідних.
12 вірш означає, що якщо хто робить добро заради Христа, то те, що має, даруючи іншим, буде приємним і цінним, а те, чого не має, не буде перешкодою. Приклад так званого позитивного мислення
— у добрих справах заради Господа потрібно дивитися на охочість, мотивацію, а також цінувати те, що дарується. Якщо ж чогось у такому випадку немає, то не потрібно акцентувати на цій нестачі.
Далі Павло говорить про соціальну рівність в особливому смислі — хто багато {має} — нехай не буде зайвим, хто мало — нехай не буде нестачі
. Фактично, буквально ці слова можна так розуміти, що зайве
багатих варто віддати тим, хто має нестачу. При цьому Павло не зобов’язує так робити, але спонукає, говорить про це, щоб ті, хто мають щиру любов до інших, саме так робили.
Потрібно сказати, що у часи апостолів не було сучасних соціального забезпечення і податків на соціальні потреби, тому подібна турбота була цілком довільною.
Павло далі говорить про Тита, інших помічників, хвалить їх і також коринтян за виявлену турботу і працю на славу Божу.
Також готує коринтян і до пізнішої щедрості.
Після оздоровлення руки хворого фарисеї з іродіанами змовилися, щоб Його погубити.
Ісус же, знаючи те все як Бог, продовжує Свою діяльність, зціляє багатьох людей, виганяє бісів, обирає 12 апостолів.
Як і раніше, бісам забороняє казати, що Він — Син Божий, дивіться міркування на тему за посиланнями:
24082023.html
23082023.html
Імена апостолів у різних Євангеліях дещо відрізняються, оскільки деякі з апостолів мали два імені.
сини грома
— місце лише в Марка. Вважається, що йдеться про їх ревність, вдачу, характер, також певне пророцтво про дари.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!