Коментар на (Ісайї II, 11-21; Буття II, 4-19; Притчі III, 1-18)

...

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.

Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.

На 6-му часі:
(Ісайї II, 11-21)
Ісайї II, 11, 17 — 'ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ' - 'en te hemera ekeine' - у той день; того дня.

Ісайї II, 19 — 'εἰς τὰ σπήλαια καὶ εἰς τὰς σχισμὰς τῶν πετρῶν καὶ εἰς τὰς τρώγλας τῆς γῆς ἀπὸ προσώπου τοῦ φόβου κυρίου καὶ ἀπὸ τῆς δόξης τῆς ἰσχύος αὐτοῦ' - 'eis ta spelaia kai eis tas skhismas ton petron kai eis tas troglas tes ges apo prosopou tou phobou kyriou kai apo tes doxes tes iskhyos autou' - у печери і в ущелини скель і в ями землі від лиця страху Господа і від слави сили Його. Прийменник 'eis' вказує на те, куди вони будуть рухатися (хоча той рух марний), а прийменник 'apo' вказує, від чого будуть тікати (знову ж таки, марно), щоб не мати нічого спільного. Можна віддалятися від Бога, але неможливо це зробити повністю, цілком.

Ісайї II, 21 — 'εἰς τὰς τρώγλας τῆς στερεᾶς πέτρας καὶ εἰς τὰς σχισμὰς τῶν πετρῶν ἀπὸ προσώπου τοῦ φόβου κυρίου καὶ ἀπὸ τῆς δόξης τῆς ἰσχύος αὐτοῦ' - 'eis tas troglas tes stereas petras kai tas skhismas ton petron apo prosopou tou phobou kyriou kai apo tes doxes tes iskhyos autou' - у заглиблення міцних скель і в ущелини скель від лиця страху Господнього і від слави сили Його. Аналогічно до попереднього. Дивіться також:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05032025.html

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02032023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21032024.html

На вечірні:
(Буття II, 4-19)
Буття II, 6 — 'ἐκ τῆς γῆς' - 'ek tes ges' - з землі; від землі. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки була та пара.

Буття II, 7 — 'ἔπλασεν ὁ θεὸς τὸν ἄνθρωπον χοῦν ἀπὸ τῆς γῆς' - 'eplesen ho theos ton anthropon khoun apo tes ges' - сформував Бог людину порох від землі. Прийменник 'apo' вказує на те, що порох був забраний з землі, втратив прямий звʼязок з нею, земля подарувала порох для творення людини (подібно як згодом подарувала печеру і ясла для Новонародженого Христа). 'καὶ ἐνεφύσησεν εἰς τὸ πρόσωπον αὐτοῦ πνοὴν ζωῆς' - 'kai enephysesen eis to prosopon autou pnoen zoes' - і дихав (подув) всередині в обличчя її дихання життя. Прийменник 'en', який став префіксом, вказує на те, що дихання Боже (Отця) було всередині людини, тобто вказує на пряму дію Святого Духа. 'καὶ ἐγένετο ὁ ἄνθρωπος εἰς ψυχὴν ζῶσαν' - 'kai egeneto ho anthropos eis psyken zosan' - і стала людина душею живою. У людини через це Боже дихання зʼявилася душа і життя. Дивіться більше про це місце у кількох глибоких віршах, які переважно засновані на масоретському тексті цього місця на івриті (мові оригіналу) та на Новозавітних текстах за посиланнями:
https://www.instagram.com/p/C8m2JDDsJHN/
https://www.instagram.com/p/C8ANg3eCDDx/
https://www.instagram.com/p/C7cDtRjM31O/
... https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/

Буття II, 8 — 'ἐν Εδεμ' - 'en Edem' - в Едемі.

Буття II, 9 — 'ἐκ τῆς γῆς' - 'ek tes ges' - із землі. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки ті дерева ростуть. 'ὡραῖον εἰς ὅρασιν καὶ καλὸν εἰς βρῶσιν' - 'horaion eis horasin kai kalon eis brosin' - красиве на вигляд і чудове (вищою мірою прекрасне, добре) для їжі. Прийменник 'eis' вказує на призначення, мету — радувати красою і бути поживним. 'ἐν μέσῳ τῷ παραδείσῳ' - 'en meso to paradeiso' - посеред раю (тобто де).

Буття II, 10 — 'ἐξ Εδεμ' - 'ex Edem' - з Едему. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує на те, звідки ті потоки води. 'εἰς τέσσαρας ἀρχάς' - 'eis tessaras arkhas' - у чотири початки. Прийменник 'eis' вказує на те, у що перетворюються та річка.

Буття II, 15 — 'ἐν τῷ παραδείσῳ' - 'en to paradeiso' - у раю. Тобто де.

Буття II, 16 — 'ἀπὸ παντὸς ξύλου τοῦ ἐν τῷ παραδείσῳ' - 'apo pantos xylou tou en to paradeiso' - від кожного дерева, що у раю. Прийменник 'apo' вказує на те, що ті плоди дерев були для їжі і були даром людям — від Бога і від дерев.

Буття II, 17 — 'ἀπὸ δὲ τοῦ ξύλου τοῦ γινώσκειν καλὸν καὶ πονηρόν' - 'apo de tou xylou tou ginoskein kalon kai poneron' - від дерева ж пізнання добра і зла. 'ἀπ’ αὐτοῦ' - 'ap autou' - від нього. Прийменник 'apo' тут вказує на те, що ці плоди також були даром людям від Бога, але таким, що не потрібно було споживати у той час.

Буття II, 19 — 'ἐκ τῆς γῆς' - 'ek tes ges' - від землі. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки ті тварини. Дивіться також гарний вірш до теми тут:
https://www.instagram.com/p/C8K6OX7snQR/

(Притчі III, 1-18)
Притчі III, 5 — 'ἐν ὅλῃ καρδίᾳ' - 'en hole kardia' - у всьому серці; усім серцем. Можливі обидва варіанти перекладу.

Притчі III, 6 — 'ἐν πάσαις ὁδοῖς' - 'en pasais hodois' - у всіх дорогах; всіма дорогами. Можливі обидва варіанти перекладу.

Притчі III, 7 — 'φρόνιμος παρὰ σεαυτῷ' - 'phronimos para seauto' - розумним (кмітливим) біля самого себе (тебе). Тобто глибоко в своїй душі та розумі не вважай себе розумним, кмітливим. 'ἔκκλινε ἀπὸ παντὸς κακοῦ' - 'ekkline apo panton kakou' - ухиляйся (уникай) від усякого зла. Прийменник 'apo' вказує на те, що віддалятися зла потрібно повністю, цілком, рішуче і безповоротно.

Притчі III, 9 — 'ἀπὸ σῶν δικαίων πόνων' - 'apo son dikaion ponon' - від твоєї правильної (праведної) праці. 'ἀπὸ σῶν καρπῶν δικαιοσύνης' - 'apo son karpon dikaiosynes' - від плодів твоєї праведності. Тобто від того, що робиш добре, правильно. Прийменник 'apo' вказує на те, що це має бути даром Богові, безкорисливим актом посвяти Богові.

Притчі III, 11 — 'ὑπ’ αὐτοῦ' - 'hyp autou' - від Нього; через Нього. Прийменник 'hypo' в його формі перед наступним голосним тут з родовим відмінком і вказує на те, що картання можуть бути від Бога і тоді їх потрібно приймати для навчання та виправлення.

Притчі III, 16 — 'ἐν τῇ δεξιᾷ' - 'en te dexia' - у правиці. 'ἐν δὲ τῇ ἀριστερᾷ' - 'en de te aristera' - у лівиці. Сталі вислови. 'ἐκ τοῦ στόματος' - 'ek tou stomatos' - з уст. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки виходить праведність.

Притчі III, 17 — 'ἐν εἰρήνῃ' - 'en eirene' - у мирі.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!