Коментар на (Ісайї XLVIII, 17-XLIX, 4; Буття XXVII, 1-41; Притчі XIX, 16-25)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.

Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.

На 6-му часі:
(Ісайї XLVIII, 17-XLIX, 4)
Ісайї XLVIII, 17 — 'ἐν ᾗ πορεύσῃ ἐν αὐτῇ ' - 'en he poreuse en aute' - якою будеш ходити. Мається на увазі поведінка людини, тобто людина буде себе поводити таким чином.

Ісайї XLVIII, 20 — 'ἔξελθε ἐκ Βαβυλῶνος φεύγων ἀπὸ τῶν Χαλδαίων' - 'exelthe ek Babylonos pheugon apo ton Khaldaion' - вийдіть з Вавилону, утечіть від халдеїв. Прийменник 'ek' вказує тут на вихід з Вавилону (паралель до виходу євреїв з Єгипту з Мойсеєм, символ духовного визволення, яке також може означати і не лише духовне визволення). Прийменник 'apo' вказує тут на те, що потрібно повністю залишити халдеїв, тобто перестати триматися звичаїв, способу життя та поведінки, поглядів язичників, представниками яких були давні халдеї.

Ісайї XLVIII, 21 — 'ὕδωρ ἐκ πέτρας' - 'hydor ek petras' - воду зі скелі; воду з каменя. Тобто звідки та вода потекла.

Ісайї XLIX, 1 — 'ἐκ κοιλίας μητρός μου' - 'ek koilias metros mou' - з утроби матері моєї. Тобто звідки.

Ісайї XLIX, 2 — 'ὑπὸ τὴν σκέπην τῆς χειρὸς αὐτοῦ' - 'hypo ten skepen tes kheiros autou' - під тінню руки Своєї. Прийменник 'hypo' тут з аккузативом і вказує на те, під чим сховав Господь того, про кого йде мова (тут по тексту — символічний Божий народ, Ізраїль). 'ἐν τῇ φαρέτρᾳ αὐτοῦ' - 'en te pharetra autou' - у сагайдаку Своєму.

Ісайї XLIX, 3 — 'ἐν σοὶ δοξασθήσομαι' - 'en soi doxasthesomai' - у тобі буду прославлений; тобою буду прославлений. Можливі обидва варіанти перекладу, перший вказує на те, що Господь явить Свою славу в Ізраїлі, явиться Сам, а другий — що вірні будуть славити Бога, а також будуть підставою для інших прославляти Бога.

Ісайї XLIX, 4 — 'εἰς μάταιον καὶ εἰς οὐδὲν ἔδωκα τὴν ἰσχύν μου' - 'eis mataion kai eis ouden edoka ten iskyn mou' - марно і у ніщо дав я силу мою. Тобто марно використав ту силу, яку мав, втомився і знесилився так. Йдеться про безплідність гріховного життя. Прийменник 'eis' вказує тут на те, як спрямував Ізраїль свою силу. 'διὰ τοῦτο ἡ κρίσις μου παρὰ κυρίῳ' - 'dia touto he krisis mou para kyrio' - через це суд мій біля Господа. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує тут на те, що те, чи буде Ізраїль мати похвалу, нагороду, шану, значимість тощо — усе на Божий розсуд — якщо Господь явить милосердя та любов, то Ізраїль, хоча і марно витратив Божі дари, буде помилуваний, спасенний, якщо ж судитиме Бог, то буде праведним і справедливим присуд. Образ почуттів і стану грішної людини, яка ввіряє себе Богові у наверненні.

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22042024.html

На вечірні:
(Буття XXVII, 1-41)
Буття XXVII, 3, 5 — 'εἰς τὸ πεδίον' - 'eis to pedion' - на рівнину. Тобто куди.

Буття XXVII, 9 — 'εἰς τὰ πρόβατα' - 'eis ta probata' - до овець; до отари овець. Тобто куди.

Буття XXVII, 15 — 'παρ’ αὐτῇ ἐν τῷ οἴκῳ' - 'par aute en to oiko' - біля неї в домі. Прийменник 'para' в його формі перед наступним голосним тут з давальним відмінком і вказує тут на те, що як господиня вона знала, де той одяг її сина. Можливо, вона доглядала за тим одягом замість сина Ісава.

Буття XXVII, 17 — 'εἰς τὰς χεῖρας Ιακωβ' - 'eis tas kheiras Iakob' - у руки Якова. Тобто куди.

Вірші 22 і 23 вказують на те, що Яків та Ісав мали подібну будову тіла, хоча дуже різні характери і світогляди.

Буття XXVII, 25 — 'ἀπὸ τῆς θήρας σου τέκνον' - 'apo tes theras sou teknon' - від впольованого тобою, дитино. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що те впольоване на рівнині було забране з поля додому і тут мало бути спожитим.

Буття XXVII, 28 — 'ἀπὸ τῆς δρόσου τοῦ οὐρανοῦ καὶ ἀπὸ τῆς πιότητος τῆς γῆς' - 'apo tes drosou tou ouranou kai apo tes piotetos tes ges' - від роси неба і від вгодованості землі. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що це Божі дари. Небо дає росу, яка у пророків є росою зцілень, у вавилонських отроків є знаком порятунку від вогню, є символом воскресіння; а земля представлена як добре насичена, вгодована, повна людина, плідна і щедра.

Буття XXVII, 30 — 'ἀπὸ προσώπου Ισαακ' - 'apo prosopou Isaak' - від лиця Ісаака. Тобто від Ісаака, так щоб той не бачив його зовсім. 'ἀπὸ τῆς θήρας' - 'apo tes theras' - від впольованого. Дивіться коментар до вірша 25 вище.

Буття XXVII, 33 — 'ἀπὸ πάντων' - 'apo panton' - від усього. Тобто все. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що та їжа була з апетитом зʼїджена.

Буття XXVII, 39 — 'ἀπὸ τῆς πιότητος τῆς γῆς' - 'apo tes pistetos tes ges' - від вгодованості землі. 'ἀπὸ τῆς δρόσου τοῦ οὐρανοῦ ἄνωθεν' - 'apo tes drosou tou ouranou anothen' - від роси неба згори. Аналогічно до вірша 28 вище. Тут обидва благословіння співпадають, що вказує на їх загальнолюдський характер, на те, що це є добре бажати людям загалом.

Буття XXVII, 40 — 'ἀπὸ τοῦ τραχήλου σου' - 'apo tou trakelou sou' - з шиї твоєї. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що те ярмо буде скинуте зовсім, цілком. Можна думати, що пророцтво збулося після Першого Пришестя Христа.

(Притчі XIX, 16-25)
Притчі XIX, 18 — 'εἰς δὲ ὕβριν μὴ ἐπαίρου τῇ ψυχῇ σου' - 'eis de hybrin me epairou te psykhe sou' - до образи (зневаги, шкоди) не піднось душу свою. Прийменник 'eis' вказує тут на те, що йдеться про рух душі до стану образи, зневаги, від чого Господь тут застерігає. Тобто дітей потрібно виховувати, бо є старшими і батьками, але завжди робити це з повагою і без образ.

Притчі XIX, 21 — 'ἐν καρδίᾳ ἀνδρός' - 'en kardia andros' - у серці чоловіка. 'ἡ δὲ βουλὴ τοῦ κυρίου εἰς τὸν αἰῶνα μένει' - 'he de boule tou kyriou eis ton aiona menei' - задум же (рада ж) Господа перебуватиме навіки (вічно). Тобто те, що Господь вирішив, здійсниться і залишиться таким назавжди, без скасування. Порівняння мінливого і непевного людського серця (навіть у сильних людей) і Божої могутності. Дивіться також більше за посиланнями внизу.

Притчі XIX, 23 — 'φόβος κυρίου εἰς ζωὴν' - 'phobos kyriou eis zoen' - страх Господа у життя; страх Господа для життя. Багатозначний вислів, який вказує на те, що страх Господній веде до життя і потрібний для життя. Більше про страх Божий дивіться за посиланням:
https://www.facebook.com/groups/1539152859716654/?multi_permalinks=3554517061513547
'ἐν τόποις' — 'en topois' - у місцях. Далі йдеться про людину, яка цього Божого страху не має.

Притчі XIX, 24 — 'ὁ ἐγκρύπτων εἰς τὸν κόλπον αὐτοῦ χεῖρας ἀδίκως' - 'ho engkypton eis ton kolpon autou kheiras adikos' - хто ховає у пазуху руки несправедливо. Йдеться про людину, яка замість того, щоб чинити справедливість, ухиляється від того або безпосередньо чинить несправедливість.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!