🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
Римлян III, 7 — ‘εμω’ — ‘emo’ — мій
(обман) (у койне середнього роду).
Продовження читання:
09062023.html
Павло говорить про те, що Ізраїлю були довірені Божі слова у Старому Завіті, але потім каже, що усі грішні — як ізраїльтяни, так і елліни (і загалом усі люди, крім Ісуса; Божа Матір Пречиста, але не безгрішна).
Також Павло цитує кілька псалмів в одному та другому місці, зокрема відомий покаянний псалом.
Смисл у тому, що для праведної людини є великим надбанням мати Божі слова, а для грішної — вона не користується цим даром належним чином, і тому стає підсудною Божому суду.
Цитати беруться в абсолютному смислі, а не частковому — це означає, що якщо людина хоча б трохи відвертається від повноти Божої волі, то вона її порушує; якщо неохоче чи мало шукає, то називається такою, що не шукає; якщо десь не є вірною в усьому, то названа такою, що відступила. Все це правильно в смислі наявності падіння у кожному гріху, хоча ми частіше всього пом’якшуємо наші слова стосовно гріхів своїх та інших людей, щоб не вражати почуття людей і свої власні. Це можна порівняти з абсолютною необхідністю потрапити у ціль — якщо хоча б трохи промахнутися, то це… все одно промахнутися і не потрапити в ціль…Чи гарним є стрілець, можна бачити, наскільки близько він чи вона влучає у десятку
, але якщо питання стоїть: десятка
чи щось інше, то навіть 9
(за інших обставин ледве чи не найкращий результат) буде промахом. У такому ж сенсі й усі цитовані слова.
Це може спочатку виглядати як щось занадто вимогливе до людини. Але якщо уявити іншу ситуацію — не всі гріхи є падінням, є нестрашні
, незначні
, не варті уваги
(думаю, видно логіку і хід думки далі) гріхи, тоді саме поняття гріха втрачає реальний смисл, а людина може легко будувати компроміси із совістю та Богом
.
Ні, але навіть малий гріх є гріхом і є важливим, не можна ним просто знехтувати. Навіть мала неправда є неправдою, і більше того, з багатьох малих неправд може виникнути за певних умов великий обман. І так далі. Тому така вимогливість, але вона необхідна.
Можна ще так сказати, що така вимогливість загострює
кожну мить людського існування, і це може давати величезну глибину смислу кожній миті, у менш доброму випадку — принаймні деяким.
Дивіться також:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Матфея VI, 34 — ‘κακια’ — ‘kakia’ — (дневі) зла, поганого
.
Перша частина з VI глави — про життєві клопоти і турботи, а друга про прохання у Бога в молитві.
Про перше є гарний твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Krasa-3.html
Про друге — дивіться в іншому творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!
Джерело:
12062023.html