Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Літургія:
Римлян IV, 14 — 'εἰ γὰρ οἱ ἐκ νόμου κληρονόμοι' - 'ei gar hoi ek nomou kleronomoi' - бо якщо ті, хто з Закону, спадкоємці
. Прийменник 'ek' вказує тут на причину успадкування, спадкоємства — якщо Закон був би причиною, тоді не обітниця і не віра Авраама були б визначальними, але саме Закон.
Римлян IV, 16 — 'ἐκ πίστεως' - 'ek pisteos' - з віри; від віри
. Тобто тут йдеться про те, що саме віра є причиною успадкування, спадкоємства. 'εἰς τὸ εἶναι βεβαίαν τὴν ἐπαγγελίαν παντὶ τῷ σπέρματι' - 'eis to einai bebaian ten epangelian panti to spermati' - щоб обітниця була твердою (певною, надійною) усьому насінню (тобто усім спадкоємцям)
. Прийменник 'eis' вказує тут на мету. 'οὐ τῷ ἐκ τοῦ νόμου μόνον ἀλλὰ καὶ τῷ ἐκ πίστεως' - 'ou to ek tou nomou monon alla kai to ek pisteos' - не лише тим, хто з Закону, але і тим, хто з віри
. Тобто не лише старозавітному Ізраїлю, але і вірним християнам через віру.
Римлян IV, 17 — процитую:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03072024.html
Римлян IV, 17 — 'ζῳοποιοῦντος τοὺς νεκροὺς' - 'zoopoiountos tous vekrous' - животворить тих, які мертві
. Мається на увазі рухливе, активне життя
, тобто не просте існування як живої істоти, а повноцінне життя. Слово, спільнореневе якого увійшло у Символ віри стосовно Святого Духа, але стосується усіх Трьох Іпостасей Пресвятої Трійці. Важливий момент, що душі померлих і стан їх також певною мірою живий
, тобто померлі до воскресіння існують як такі, але не мають повноцінного життя. Авраам вірив саме у повноцінне воскресіння мертвих
, так само віримо і ми, християни. Потрібно сказати, що коли говориться про стан померлих до воскресіння, то щодо Бога в Євангелії Христос каже, що вони також у Нього активно живі
(цього не було відкрито Аврааму, але відкрито вірним Ісусом Христом — дивіться, наприклад, Матфея XXII). Це означає, що Бог продовжує піклуватися про них, будує історію спасіння їх, наближає і зрештою здійснить їх воскресіння з мертвих. З точки зору людей це неповноцінне існування людей, а Бог піклується про померлих подібно, як піклується про живих, тому в Його очах вони активно живі
, Він пам'ятає про них, здійснює Свої обітниці, перебуває у стосунках з ними, не відмовляється називати Себе Богом їх, якщо такими вони були за життя. Тому душі померлих ще навіть до воскресіння мертвих і Викуплення Христом могли заступатися за живих (згадайте, наприклад, явлення душі пророка Єремії у часи Маккавеїв або душі Самуїла, яка звістила Божу волю), тим більше можуть це після Воскресіння Ісуса Христа.
Римлян IV, 18 — 'ὃς παρ’ ἐλπίδα ἐπ’ ἐλπίδι ἐπίστευσεν εἰς τὸ γενέσθαι αὐτὸν πατέρα πολλῶν ἐθνῶν' - 'hos par elpida ep elpidi episteusen eis to genesthai auton patera pollon ethnon' - який (хто) до близькості з надією на надії увірував у те, що стане він батьком багатьох народів; який поряд з надією на надії увірував, що стане батьком багатьох народів; який всупереч надії на надії увірував, що стане батьком багатьох народів
. Можливі різні варіанти перекладу виразу з прийменником 'para'. Прийменник 'para' у своїй формі перед наступним голосним тут з аккузативом і вказує на те, що віра та надія взаємодіяли в особливий спосіб, який складно описати словами. Перший варіант перекладу підкреслює, що Авраам хотів вірити у те, що стане батьком (не думаючи про багато народів), і отже, увірував, тобто віра наблизилася
до надії. Другий варіант перекладу вказує на те, що віра та надія ішли поряд, разом
. Третій варіант перекладу вказує на те, що людські міркування та очікування поступилися вірі Божому одкровенню, що відродило його надію уже цілковито на Бога, на Його обітницю, і така надія разом з вірою здійснилася.
Римлян IV, 20 — 'εἰς δὲ τὴν ἐπαγγελίαν τοῦ θεοῦ οὐ διεκρίθη τῇ ἀπιστίᾳ' - 'eis de ten epangelian tou theou ou deikrithe te apistia' - адже не відділився свідомо (не засумнівався, не піддався) невірі в обітницю Божу
. Прийменник 'eis' вказує тут на віру у що — в Божу обітницю.
Римлян IV, 22 — 'ἐλογίσθη αὐτῷ εἰς δικαιοσύνην' - 'elogisthe auto eis dikaiosynen' - зараховано йому у праведність
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, чим стала його віра.
Римлян IV, 24 — 'τοῖς πιστεύουσιν ἐπὶ τὸν ἐγείραντα Ἰησοῦν τὸν κύριον ἡμῶν ἐκ νεκρῶν' - 'tois pisteuousin epi ton egeiranta Iesoun ton kyrion hemon ek nekron' - що віруємо на Того, Хто підняв (воскресив) Ісуса, Господа нашого, з мертвих
. Прийменник 'ek' вказує тут на те, звідки відбувся перехід — від мертвих до живих. Прийменник 'epi' що віри вказує тут на те, що Отець є Опорою для віри.
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03072024.html
Матфея VII, 21 — 'εἰς τὴν βασιλείαν τῶν οὐρανῶν' - 'eis ten basleian ton ouranon' - у Царство Небесне
. Куди. Одне зі значень, які має цей частий зворот у Євангеліях — уже у цьому житті жити так, щоб цілком виконувати Божу волю, подібно як це буде у вічному Царстві Божому після загального воскресіння мертвих. 'ὁ ποιῶν τὸ θέλημα τοῦ πατρός μου τοῦ ἐν τοῖς οὐρανοῖς' - 'ho poion to thelema tou patros mou tou en tois ouranois' - той, хто виконує волю Отця Мого, Що у небесах
. Де.
Матфея VII, 22 — 'ἐν ἐκείνῃ τῇ ἡμέρᾳ' - 'en ekeine te hemera' - у той день; того дня
. Коли.
Матфея VII, 23 — 'ἀποχωρεῖτε ἀπ’ ἐμοῦ' - 'apokhoreite ap emou' - відійдіть від Мене
. Прийменник 'apo' у своїй формі перед наступним голосним вказує на те, що відійти потрібно буде повністю, цілком, зовсім.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03072024.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!