Слава Ісусу Христу! 🌞💙💛
Складне богословське місце, яке потребує пояснення.
Ефесян II, 3 — ‘ημεις’ — ‘emeis’ — ми
. ‘ημων’ — ‘emon’ — нас
(нашого). ‘ημεθα’ — ‘emetha’ — були
.
Подібні думки до ЕфесянII, 3 є у Галатів V, 16, про яке дивіться за посиланням (це ж посилання цитується і щодо Євангельського читання нижче, тому воно потрібне подвійно) :
19092023.html
Читання з I глави говорить кілька важливих богословських думок.
Зупинюся на логіці побудови двох віршів, а тоді інші моменти, на яких не буду зупинятися, будуть зрозумілішими.
Фактично вірші 22-23 кажуть, що Бог-Отець дав Ісусу Христу, Сину Божому, бути Головою Церкви (порівняйте з тим, про що йдеться у творі Про Трійцю
за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Trijcya.html
), при цьому Бог (тут мається на увазі уся Трійця, бо Отець благоволив цьому, Син дійсно прийняв тіло і став людиною, а Дух Святий продовжує діяти у Церкві, освячуючи її, і дійсно роблячи Тілом Сина Божого, зокрема через Таїнства, найперше Євхаристії) вчинив Церкву Тілом Ісуса Христа.
Також ці вірші означають, що Церква стала таким чином повнотою (довершенням, своєрідним
кінцевим пунктом руху”, Син Божий не залишить її ніколи)” Сина Божого через Його людську природу, зокрема тіло, але також Він як Бог усьому дає повноту, смисл, значення, все наповнює дарами, все обдаровує тим, чим воно є (тобто природа усього творіння найтіснішим, найближчим чином пов’язана із Сином Божим, Ісусом Христом, і від Нього залежить), і це найбільше відбувається навіть не у створенні та піклуванні про творіння (хоча це і має чільне місце у всьому Божому домобудівництві)), а у Боговтіленні та спасінні світу.
У II главі Павло говорить про стан творіння та людей до поєднання з Христом, стан смерті та панування диявола через неможливість перемогти цілком і позбутися гріхів. Місцем перебування злих лукавих духів, разом з їх вождем, дияволом, названим князем
(князі
не мають повної влади), назване повітря
(з огляду на те, що на небі духовному вони не живуть, будучи скинутими звідти; також люди живуть, будучи оточеними повітрям, тобто повітря
тут — середовище життя людей). Переклад згідно духа
— слова згідно
в оригіналі немає, і можна просто читати … згідно князя, що панує у повітрі, {тобто} духа, що діє (працює) в синах непокори…
.
До Боговтілення панування диявола, гріха та смерті не було переможене, але Господь Ісус Христос у Своєму Першому Пришесті переміг диявола, гріх і смерть, і як Голова Церкви очолив (став Лідером і Господом) повноту остаточної перемоги
, яка наступить у Другому Його Пришесті і веде людей до того. Він є Спасителем світу. (Цей параграф додано 26/09/2023).
3 вірш каже, що ті, хто прийняли Христа у зрілому віці, до цього жили подібно до язичників, у середовищі з людьми та бісами (фактично цим підтверджуючи думку, що повітря
— середовище життя не лише бісів, але і людей). Фактично Церква тут протистоїть саме цьому середовищу життя (яке також можна назвати і смертю) людей і бісів, у повітрі
.
Марка X, 51 — ‘θελεις’ — ‘theleis’ — бажаєш
. Трохи більше про волю і бажання та як це слово може вживатися в інших місцях є за посиланням:
19092023.html
Про паралельне місце у Матфея (Матфея XX, 29-34) та порівняння з цим читання дивіться за посиланням та цитованими там посиланнями:
26082023.html
Також подібна історія є в іншому паралельному місці у Матфея (Матфея IX, 27-31), про яку йдеться за посиланням:
23072023.html
Преподобній Єфросинії Суздальській:
Про ці часті читання преподобним дивіться за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
22052023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!
Матеріал чи його значну частину опубліковано у тезах за посиланням. При цитуванні матеріалів, прохання цитувати:
Олександр Жабенко. Передумови, які сприяли виникненню концепції «російського світу», як порушення принципів розуміння Писання. Богословські аспекти доктрини/ідеології «русского міра»: Тези круглого столу / За редакцією д. н. з богосл., проф., прот. Олександра Трофимлюка; д. філос. н., проф., Олександра Сагана; д. філос. з богосл., прот. Андрія Дудченка та ін. Київ : Київська православна богословська академія, 2024. 223 [3] с.