🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
Римлян XI, 4 — ‘εμαυτω’ — ‘emauto’ — Собі
.
Вірш Римлян XI, 11 показує справжнє ставлення Павла до ізраїльтян — упасти
означає занепасти, зникнути, втратити будь-яке значення
. Ні, ізраїльтяни, хоча і багато з них відкинули Христа, але не занепали. Віра поширилася серед колишніх язичників, так що і самі ізраїльтяни можуть навернутися до Христа через них зокрема.
Іншими словами, Павло каже про Божий Промисел, попущення Боже — ні, Господь не хоче падіння Ізраїля, хоча той відкинув Його, але хоче його покаяння, а оскільки на те потрібен час, то Господь поширює спасіння через віру в Христа серед усіх народів.
Цитати зі Старого Завіту зберігають той факт, що Старозавітні люди не розрізняли Божу волю та Боже попущення — тому те, що Господь допустив, не бажаючи того, вони часто вкладають в Божі уста
, так наче Він того хотів. Ні, Бог не бажає смерті грішника, не бажає прокляття.
Про останок за вибором благодаті
— юдеї не позбавлені спасіння остаточно, але Господь зі Своєї волі продовжує дбати про них, щоб привести хоча б когось з них до покаяння і спасіння. А щоб це дійсно відбулося, потрібно, щоб та людина була сприйнятлива до віри і благодаті, а не замкнута у букві Закону
. Тобто потрібне глибоке духовне життя тієї людини.
Залишається певною мірою таємницею стосунків Бога і людей, хто кого обирає: благодать — людей чи люди — благодать. Судячи з усього, тут йдеться про співпрацю Бога і людей у спасінні, синергію — якщо вона є, якщо люди відповідають на дію благодаті добре, тоді вони можуть увійти в число того залишку
.
Писав про те у кількох творах більше, дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Diya_blahodati.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BozhaBlahodat.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/NarodzennyaZhory.html
Матфея XI, 23 — ‘εμεινεν’ — ‘emeinen’ — залишився
.
Матфея XI, 26 — ‘εμπροσθεν’ — ‘emprosthen’ — перед, перед обличчям
.
Про міста Содом і Гоморру, а також про загальну логіку, чому їм буде легше, дивіться за посиланням:
20062023.html
Якщо ті, хто відкинули апостолів Ісуса Христа, не можуть без покаяння зупинитися на шляху духовного занепаду, то тим більше це стосується тих, хто відкинув Самого Христа, коли Той чинив більші чудеса і був бездоганним Взірцем.
Тому до покаяння не можна ставитися байдуже чи вважати, що це щось мало- чи неважливе — ні, воно є одним з головних у справі спасіння людини.
Святителю Михаїлу, першому митрополиту Київському та всієї Руси:
Про читання з Апостола дивіться:
24052023.html
Про читання з Євангелія:
14052023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!