Слава Ісусу Христу! 🌞
Продовження читань, про які йдеться за посиланнями:
11072023.html
20052023.html
А свою чергу продовженням цього читання є те, про яке йдеться за посиланням:
13072023.html
1 Коринтян III, 10, 11, 12 — ‘θεμελιον’ — ‘themelion’ — те, що відноситься до підвалин, основи
.
1 Коринтян III, 13 — ‘ημερα’ — ‘emera’ — день
.
Цікавий образ у вигляді будівлі та будівицтва — стосовно справ кожної людини, а найперше — християн. Різні матеріали показують різну цінність, яку люди вкладають у свою духовну працю. Те, що не горить, у вогні очищається і оновлюється — те зображає дійсно Божі цінності, тобто те, що варте похвали в Божих очах. А те, що горить, а подекуди і спалахує, — зображає те, що лише має вигляд цінності, людям виглядає цінним, але нічого справді цінного у тому немає.
Людина спасеться наче через вогонь
— слова, які дарують багатьом надію. Вогнем названий Божий Суд, на ньому такій людині буде дуже важко давати відповідь. А чому тоді все ж названа тут людина спасеться? Бо вона — Божий храм, сотворена за образом Божим, тому Бог спасе її з невимовного милосердя. Хтось подумає, що наче усі спасуться. Але ні, не всі. Тут бачимо, що для спасіння треба будувати
Божу будівлю, тобто співпрацювати з Божою благодаттю у справі спасіння. Якість такої співпраці може бути різною, але вона необхідна для спасіння.
Якщо людина не дбає про те реально, то вона не співпрацює.
Можна ще так сказати з огляду на цінність матеріалів, що ті, хто будували з цінних матеріалів, які негорять, — ті, кого можна ставити за приклад для всіх. а ті, які будували з менш цінних матеріалів, — ті, кого не можна ставити за приклад, але хто буде помилуваний Богом у найбільш явному значенні цих слів.
Також Павло наголошує на цінності людської особистості, а також людського життя, як тілесного, так і духовного.
Матфея XIV, 22 — ‘εμβαναι’ — ‘embanai’ — сісти
(у човен).
Матфея XIV, 26 — ‘φαντασμα’ — ‘phantasma’ — видіння, марево, фантазія, сон
. Тобто учні подумали, що то ілюзія або марево.
Матфея XIV, 27 — ‘ειμι’ — ‘eimi’ — (Я) є
. Вживається при наголошенні.
Чудо ходіння Ісуса і Петра по воді, урок віри, сміливості, також молитви і Божої сили.
Петро вступає у взаємодію з Божою благодаттю і йде назустріч Христу з Його волі. Власнете, до чого Христос закликає усіх, але у певній надмірності
. Показує, що серед вірних знайдутьс і ті, хто захоче зробити більше, ніж Господь заповідає бепосередньо
. Але такий порив, як і у випадку Петра, може стикатися з багатьма викликами (тут буря символізує саме ці виклики, хоча всі ці події були не алегоріями, а реальними).
Про віру Петра, коли він ішов, і про маловір’я, коли він засумнівався, гарно і детально розібрано за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Ще відмічу, що Господь тут каже Петрові дуже прямо і сміливо — Іди!
, а не Спробуй!
(у той час, коли Сам іде, а як Бог керує ситуацією з бурею і водами).
Усе це показує зокрема і те, що Христу як людині (за людською природою) аж ніяк не бракувало сміливості та рішучості, коли навіть найзавзятіший Петро пасує перед ситуацією.
Тому історія, яка навчає сміливості та вірі.
Благовірним князям і мученикам Борису та Глібу:
Дивіться за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!