🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞
Передує цьому читанню те, щодо якого зокрема писав наступне:
https://www.instagram.com/p/CKiw7X6r6YP/
Святий Дух через апостола Павла в іншому місці каже: "Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре. І те, що ти сієш, то не майбутнє тіло сієш, а тільки зерно, яке прийдеться, — пшениці чи чогось іншого. А Бог дає йому тіло, яке забажає: кожному насінню — власне тіло" (1 Коринтян XV, 36-38). Зерно, поки не проростає у добрій землі згідно покликання, яке має, — бути зерном і прорости у пшеницю — залишається одним, самотнім. Зернина не зв’язана тілом з іншими зернами (може, лише місцем зберігання зв’язана) і не є пророслою пшеницею. І якби хтось дивився на неї, то думав би, що вона самотня, одна зернина. Але важливим є зростання, згідно покликання, важливо зернині залишитися пшеницею, і в добрій землі вона проростає. І тіло, стосунки є іншими, ніж зернина, сіяч не знає, як конкретно буде виглядати пшениця. Бог же знає все, Йому слава навіки. Амінь”.
Продовженням же сьогоднішнього читання є те, про яке писав за посиланням:
25032023.html
1 Коринтян XV, 45 — паралель до Буття II, 7, про яке писав за посиланнями:
10092023.html
Тут, у 45 вірші апостол Павло будує думку на основі значення слова Адам
— земний
(фактично синонім слова людина
). Перший Адам (і з ним люди) — душевний, тобто отримує життя від Духа Святого, від Бога, а Другий Адам — Ісус Христос — Він дарує життя як Боголюдина і приймає життя як людина. І під Останнім Адамом
можна розуміти образний вислів, який вказує на Божий задум, на напрямок розвитку спасенних людей — вони мають наповнитися Духом Святим, Богом, настільки, щоб через них дарувалося життя іншому творінню. Тобто Павло має на увазі, що через Ісуса Христа, а у Царстві Божому і через обожених людей, через прославлених святих буде даруватися життя іншим творінням, святі будуть подібні Святому Духові, Господу Животворчому в цьому.
Загалом же апостол Павло має на увазі, що стан людей зміниться. Не природа у Божому задумі зміниться на якусь іншу природу, бо люди залишаться людьми, але стан усього творіння.
Луки V, 31 — ‘κακως εχοντες’ — ‘kakos ekhontes’ — які мають зло, щось дійсно погане
. Про цей вислів стосовно важких хвороб писав у місці щодо Євангелія від Марка. Лука також, як і Марко, ставиться до питання з точки зору сприйняття самої хворої людини. Дивіться більше за посиланням:
24082023.html
Про паралельне місце до читання (Матфея IX, 9-13) дивіться за посиланням:
08072023.html
Мученикам Сергію та Вакху:
Про часте читання з Апостола дивіться за посиланням:
05032023.html
Про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
21032023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!