Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
На 6-му часі:
Ісайї LXV, 8 — 'ὁ ῥὼξ ἐν τῷ βότρυι' - 'ho rox en to botryi' - виноградина (одна ягода) у гроні
. 'εὐλογία κυρίου ἐστὶν ἐν αὐτῷ' - 'eulogia kyriou estin en auto' - благословення Господа є у ньому
.
Ісайї LXV, 9 — 'ἐξ Ιακωβ' - 'ex Iakob' - з Якова
. 'ἐξ Ιουδα' - 'ex Iouda' - з Юди
. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує тут на те, звідки буде Нащадок, тобто Христос.
Ісайї LXV, 10 — 'φάραγξ Αχωρ εἰς ἀνάπαυσιν βουκολίων' - 'pharanx Akhor eis anapausin boukolion' - долина Ахор у відпочинок стад волів
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, чим Господь учинить ту долину.
Ісайї LXV, 12 — 'εἰς μάχαιραν' - 'eis makhairan' - для меча
. Тобто ті люди втратять надію на порятунок від меча. 'πάντες ἐν σφαγῇ πεσεῖσθε' - 'pantes en sphage peseisthe' - усі (чоловіки, тобто воїни) у жертві зробите себе такими, що впали
. Важко правильно перекласти середній стан дієслова майбутнього часу. Йдеться про те, що ті чоловіки (у контексті війни — воїни, але тут може матися на увазі не обовʼязково війна, але також і духовна боротьба) самі себе зробили приреченими стати жертвами, бо покинули Господа. Господь допустить їм стати жертвами своїх власних дій, свого забуття, залишення Бога, нерозкаяності та відступлення.
Ісайї LXV, 14 — 'ἀγαλλιάσονται ἐν εὐφροσύνῃ' - 'agalliasontai en euphrosyne' - піднесено, урочисто, торжественно радітимуть; піднесуться у радості; піднесуться радістю
. Дослівно — другий або третій варіант перекладу. 'ἀπὸ συντριβῆς πνεύματος ὀλολύξετε' - 'apo syntribes pneumatos ololyxete' - від розбиття духу голосно ридатимете (голоситимете)
. Тобто безутішний плач від втрати надії. Ті люди відійшли від Бога, поклавши надію на щось інше, і тоді втративши ту надію, будуть безутішні. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що плач той не буде духовним чимось, але скоріше бездуховним. Зараз покаяння веде до спасіння, а тоді бачення істини не втішатиме тих, хто від неї відійшов.
Ісайї LXV, 15 — 'εἰς πλησμονὴν τοῖς ἐκλεκτοῖς μου' - 'eis plesmones tois eklektois mou' - для насичення (пересичення) обраним Моїм
. Складно добре зрозуміти, можна думати, що йдеться про те, що це буде щось, що не є обовʼязковим з Божих дарів вірним, щось надлишкове
(паралель з євангельським образом забирання і передачі таланта у лукавого раба, який закопав його у землю). Тобто тут наголос на тому, що ці люди не хотітимуть, але їх історія буде чимось, що може також бути повчальним як приклад того, що робити є неправильним.
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25042024.html
На вечірні:
Буття XLVI, 2 — 'ἐν ὁράματι τῆς νυκτὸς' - 'en oramati tes nyktos' - у видінні ночі; у нічному видінні
.
Буття XLVI, 3 — 'μὴ φοβοῦ καταβῆναι εἰς Αἴγυπτον' - 'me phobou katabenai eis Aigypton' - не лякай себе (не бійся) зійти до Єгипту
. Тобто куди. Середній стан вказує на те, що Яків міг сам себе страшити, лякати, що робити тут не потрібно. 'εἰς γὰρ ἔθνος μέγα ποιήσω σε ἐκεῖ' - 'eis gar ethnos mega poieso se ekei' - бо у народ великий (народом великим) сотворю тебе там
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, у що Господь перетворить ці події.
Буття XLVI, 4 — 'ἐγὼ καταβήσομαι μετὰ σοῦ εἰς Αἴγυπτον' - 'ego katabesomai meta sou eis Aigypton' - Я зійду з тобою до Єгипту
. Аналогічно до попереднього. 'εἰς τέλος' - 'eis telos' - до кінця; до завершення
. Тобто Господь дбатиме там про Якова далі аж до його смерті.
Буття XLVI, 5 — 'ἀπὸ τοῦ φρέατος τοῦ ὅρκου ' - 'apo tou phreatos tou orkou' - від колодязя клятви
. У єврейському тексті тут Беер-Шева, тобто місце явлення Бога Якову раніше.
Буття XLVI, 6, 7 — 'ἐν γῇ Χανααν' - 'en ge Khanaan' - у землі Ханаану
. 'εἰς Αἴγυπτον' - 'eis Aigypton' - у Єгипет; до Єгипту
. Тобто куди.
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25042024.html
Притчі XXIII, 17 — 'ἐν φόβῳ κυρίου' - 'en phobo kyriou' - у страху Господа
. Про страх Божий дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
https://www.facebook.com/groups/mereza/posts/3554517061513547/
Притчі XXIII, 30 — 'ἐν οἴνοις' - 'en oinois' - у винах
. Тобто йдеться про пияцтво.
Притчі XXIII, 31 — 'ὁμιλεῖτε ἐν περιπάτοις' - 'omileite en peripatois' - розмовляйте у прогулянках; розмовляйте на прогулянках
. 'εἰς τὰς φιάλας καὶ τὰ ποτήρια' - 'eis tas phialas kai ta poteria' - для фіал і пивних чаш (чи кубків для вина)
. Йдеться знову про пияцтво.
Притчі XXIII, 32 — 'ὥσπερ ὑπὸ ὄφεως πεπληγὼς' - 'hosper hypo opheos peplegos' - наче ужалений змією
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує тут на те, що це пасивний стан дієприкметника ужалений
. 'ὥσπερ ὑπὸ κεράστου' - 'hosper hypo kerastou' - наче через рогату (отруйну) змію
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує тут на те, що отрута діє через змію, та виступає посередником для її дії на організм. Пияцтво порівнюється з отруєнням від змії.
Притчі XXIII, 34 — 'κατακείσῃ ὥσπερ ἐν καρδίᾳ θαλάσσης καὶ ὥσπερ κυβερνήτης ἐν πολλῷ κλύδωνι' - 'katakeise hosper en kardia thalasses kai hosper kybernetes en pollo klydoni' - лежатимеш (хворий), наче у серці моря і наче керманич у велику бурю (хвилі води)
. Порівняння стану пʼяної людини.
Притчі XXIV, 4 — 'μετὰ αἰσθήσεως ἐμπίμπλαται ταμίεια ἐκ παντὸς πλούτου τιμίου καὶ καλοῦ' - 'meta aistheseos empimplatai tamieia ek pantos ploutou timiou kai kalou' - зі сприйняттям (пізнанням) наповнюються таємні кімнати (які не показують стороннім) з усяким багатством дорогоцінним і прекрасним (вищою мірою добрим)
. Прийменник 'ek' тут вказує на те, що йдеться більше про духовні багатства і те, як Бог, їх володар, обдаровує людину — вони від Бога переходять до людини як Його дар. Тут є паралель з Нагірною проповіддю, де також йдеться про таємну кімнату. Дивіться більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032025.html
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25042024.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!