Олександр Сергійович Жабенко

🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞 Присвячується Еммі Кок.

(Филип’ян I, 12-20)

Продовження учорашнього читання, з яким має 3 спільні вірші (12-14), про яке дивіться за посиланням:
10102023.html

Филип’ян I, 20 — ‘παρρησια’ — ‘parresia’ — сміливості, відвазі, впевненості, свободі (з усією сміливістю, свободою, відвагою, впевненістю).

Филип’ян I, 17 — ‘θλιψιν εγειρειν τοις δεσμοις μου’ — ‘thlipsin egeirein tois desmois mou’ — буквально гоніння підняти кайданів моїх. Думаю, Павло каже тут, що нещирі проповідники намагаються проповідувати з власних амбіцій, при цьому не зважають на те, що своєю такою нещирою проповіддю можуть збільшити (викликати додатково) гоніння і посилити страждання самого Павла за Христа.

Апостол Павло каже, що своїм прикладом надихнув інших сміливо проповідувати Христа, і це служитиме самому Павлові на спасіння через молитви вірних за нього та дією Самого Ісуса Христа та Святого Духа.

Тут також важлива думка, що якщо людина діє у Святому Дусі, правильно, то якщо хтось інший буде намагатися це використати у своїх інтересах з різною метою, то це не знівелює правильності та святості дій тієї першої людини, не зведе їх нанівець, але правильність і святість будуть збережені Самим же Святим Духом.

Тут усе залежить від Святого Духа — чи то дійсно Він провадить людину до тих дій, чи ні. Якщо Він провадить, то такі дії святі та правильні, про них сказано щойно вище. Але якщо дії виглядають добрими, але не Святий Дух веде до них Сам, тоді такі видимо добрі дії скоріше усього насправді добрими не являються, і тій першій людині потрібно з великою обережністю та розсудливістю, мудрістю діяти з огляду на можливе їх використання кимось ще з іншою метою — усе, щоб не стати просто жертвою власної необачності, недалекоглядності та наївності. А головне — потрібно шукати, що ж є справді Божою волею.

У випадку з проповіддю Павла він свідчить, що то діє Святий Дух через Нього, і тому він радіє.

(Луки VIII, 22-25)

Луки VIII, 22 — ‘ημερων’ — ‘emeron’ — днів (дня).

Про паралельні місця у Марка (Марка IV, 35-41) та Матфея (Матфея VIII, 18, 23-27) дивіться за посиланнями:
06092023.html

15062023.html

Апостолу Филипу, одному з 7 перших дияконів:
(Діяння VIII, 26-39; Луки X, 1-21)
Про читання з Апостола дивіться за посиланням про служіння самого апостола і першодяикона Филипа:
04052023.html

Луки X, 1 — ‘ημελλεν’ — ‘emellen’ — збирався.

Луки X, 11, 17 — ‘ημιν’ — ‘emin’ — нам.

Луки X, 12 — ‘ημερα’ — ‘emera’ — дневі (дня).

Луки X, 16 — ‘εμου’ — ‘emou’ — Мене. ‘εμε’ — ‘eme’ — Мене (Мною).

Луки X, 21 — ‘εμπροσθεν’ — ‘emprosthen’ — перед; перед обличчям.

Про паралельні місця (з Євангелія від Матфея) до читання перших віршів з Євангелія (1-15) дивіться за посиланнями:
19062023.html

20062023.html

Про вірші Луки X, 16-21 дивіться за посиланням:
24062023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Джерело:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/